Угода про надра – чому таке партнерство не є паритетним

Угода про надра - чому таке партнерство не є паритетним 1 “Паритету” в Угоді не передбачили навіть просто заради ввічливості. 

ZN.UA зазирнуло “одним оком” до таємничої Угоди про обмежене партнерство і тепер точно розуміємо, чому ж воно “обмежене”. Так, американські інвестори отримуватимуть усю інформацію, яка потенційно може зацікавити інвестора, першими, оцінюватимуть свій інтерес упродовж трьох місяців, і лише якщо їм не підійде, своєї черги можуть дочекатися всі інші. Але навіть якщо дочекаються, то відповідно до угоди вони не зможуть отримати вигідніші фінансові умови, ніж були запропоновані американським інвесторам, упродовж шести місяців. Про це пише Юлія Самаєва, редакторка економіки ZN.UA, у статті “Україна зобов’язана, очікують”. Подробиці “паритетного” партнерства з США”. 

рка зазначає, що якщо ітиметься про закупівлі продукції, то аналогічно — ціну, кращу за ту, від якої відмовляться американці (раптом їм не підійде), українська сторона не зможе нікому запропонувати ще пів року.

“Не те щоб тут черга з інвесторів стояла, але такі умови точно знижують нашу привабливість у їхніх очах. Життя довге, війна колись завершиться, відбудова колись настане, а угода з США — безстрокова”, – додає вона. 

Управлятиме спільним Україно-Американським фондом Рада з рівною кількістю представників України та США, допомагатимуть їй чотири комітети. Тут паритетність знову різко просідає:

  • Інвестиційний комітет, відповідає за інвестиційні рішення, — три менеджери США, два менеджери України;
  • Адміністративний комітет, відповідає за управління й адміністрування, — три менеджери США та два менеджери України;
  • Аудиторський комітет, відповідає за залучення сторонніх аудиторів, а також за наймання і нагляд за консультантом з оцінки внесків, — два менеджери США та два менеджери України;
  • Комітет з пошуку проєктів, відповідає за виявлення інвестиційних можливостей, — нарешті три менеджери України та два менеджери США.

Як бачимо, нам довірять тільки пошук проєктів, у решті питань ми в меншості й загалом не дуже потрібні. До того ж є низка питань, які взагалі погоджують виключно менеджери США, і їх, знаєте, немало: інвестиційні рішення; строки та обсяги будь-яких розподілів активів; проведення аудиту Партнерства, його інвестицій і доходів; визначення оціночної вартості будь-якого військового внеску США; затвердження будь-яких рекомендацій Інвестиційному комітету; затвердження будь-яких рекомендацій Адміністративному комітету; затвердження будь-яких рекомендацій Аудиторському комітету.

“Якось навіть ніяково, особливо якщо згадати, що українська сторона, що увійде до Фонду, — це Агентство сприяння державно-приватному партнерству, про яке ще тиждень тому взагалі ніхто не знав”, – підкреслює авторка. 

США у Фонд не інвестують нічого, але дають зброю Україні. Сподіваємося, не лише поки триває війна, адже наша загроза із закінченням активних боїв не зникне. І на тому велике спасибі. Ми ж інвестуємо 50% усіх орендних платежів, ліцензійних зборів і сум, що підлягають сплаті уряду України за угодами про розподіл продукції, які стосуються ліцензій, виданих після набрання чинності документом, і так званих сплячих ліцензій.

Також, відповідно до Угоди, до сплячих будуть прирівняні окремі діючі, зокрема ті, які за останні десять років мали менш як 1% видобутих балансових запасів, або ж ті, за якими понад п’ять років фіксуються порушення чи невиконання затвердженої робочої програми. Отже, поклавши руку на серце, наш остаточний внесок наразі невідомий, бо передуватиме йому чимала ревізія, будемо відверті, не надто впорядкованого сектору економіки.

Зароблені Фондом кошти можуть реінвестуватися в інфраструктурні або видобувні проєкти, розподілятися між партнерами (але не раніше як через десять років), витрачатися на операційні видатки (то святе). Оподаткування ніякого, ані в Україні, ані у США.

Оу, і знову трохи “рівних прав”: якщо “український партнер” хоч щось порушить, жодних розподілів йому не побачити, а українські менеджери втрачають усі права голосу в Раді та відповідних комітетах Фонду. Щодо порушень з боку американського партнера — жодних згадок, навіть заради ввічливості.

З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.  

Джерело

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що ви з цим згодні, але ви можете відмовитися, якщо хочете.ПрийнятиДетальніше

Політика конфіденційності