Євросоюз запроваджує екологічне мито СВАМ, як інструмент торгової війни
Запроваджене у ЄС екологічне мито CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) виявилося не кліматичним інструментом, а повноцінним захисним інструментом і елементом торгових воєн.
Хоча 5 років тому він позиціонувався як засіб для скорочення викидів CO2, зараз у ЄС не приховують, що CBAM – це суто інструмент торговельної політики для захисту внутрішніх ринків та підтримки своїх виробників. Тож Україна має зробити все, аби захистити себе у цій війні.
Він зауважив: європейські виробники через свої асоціації тиснуть на ЄС, вимагаючи посилення CBAM, щоб захистити себе від конкуренції. Але, попри тривалу підготовку, сам ЄС виявився не готовим до CBAM: найбільші труднощі виникли у сфері звітності та адміністрування.
Тим часом інші країни почали розробляти власні аналоги цього мита – Великобританія вже ухвалила рішення про запуск власного СВАМ, подібний підхід планують застосувати Норвегія, Тайвань, Австралія, Канада, Південна Корея та інші партнери ЄС.
“В Україні CBAM чомусь досі сприймається через кліматичну призму, хоча в ЄС його вже розглядають виключно як економічний та торговий інструмент. Ми поки що не бачимо активних переговорів українського уряду з європейськими колегами щодо цього механізму. Це послаблює позицію нашої країни. Варто зауважити, що обсяги українського експорту в ЄС лише зростають: у 2024 році він сягнув $25 млрд. Близько 15% українського експорту до ЄС вже підпадає під CBAM”, – зауважив Зінченко.
За останніми прогнозами GMK Center, негативний вплив СВАМ на Україну зростатиме з часом, оскільки кількість вільних квот зменшуватиметься, а ціна СО2 зростатиме. Вже у 2030 році втрати українського експорту через CBAM можуть скласти $1,8 млрд, а сумарні втрати експорту за 2026-2030 роки можуть досягти $4,7 млрд.
“Найбільш жорстким чинником для України є те, що через вплив цього механізму сумарно з 2026 по 2030 рік наша країна ризикує втратити майже $3 млрд потенційних інвестицій у промисловість. Тут все закономірно: немає експорту – не буде інвестицій. А це запорука та основа майбутнього України”, – наголосив експерт.
Він підкреслив: Україна є кандидатом у члени ЄС і частково вже інтегрована в європейську економіку, але у питаннях торгівлі CBAM фактично відносить її до третіх країн, як, наприклад, Туреччину чи Китай. Аби цього не сталося, ставлення до українських підприємств, до української торгівлі має бути як до частини європейського ринку.
“Замість того, щоб чекати нових обмежень, Україні варто активно долучитися до глобального процесу регулювання CBAM і захищати власні інтереси на міжнародній арені”, – резюмував Зінченко.
Раніше у Федерації роботодавців України порахували, що після набуття чинності у ЄС всіх положень механізму вуглецевого коригування СВАМ, вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП, а до 2034 року кількість робочих місць може скоротитися на 120 тисяч.
Нагадаємо, видання Politico заявило, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою – вводить вуглецеве мито СВАМ, через який Україна буде щороку втрачати 1,4 млрд євро. Але цих збитків можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС та отримати пільги, зокрема – відстрочення запровадження цього мита в Україні через війну.