Євро зріс до долара на 10% і продовжує зростання
Курс долара США впав до світових валют до мінімального рівня за 1,5 місяця. Падіння відбувається на тлі нових побоювань з приводу тарифної політики Вашингтона і наростання геополітичної напруженості.
Євро очолив атаку на долар, незважаючи на очікуване чергове зниження ставки Європейським центральним банком (ЄЦБ).
Тиск на долар: тарифи, законопроекти та конфлікти
Після правової неясності навколо торговельних заходів минулого тижня увага ринків знову зосередилася на планах президента США Дональда Трампа просунути нові мита.
Уже з 4 червня влада США планує подвоїти тарифи на імпорт сталі та алюмінію – з 25% до 50%. Це посилило побоювання інвесторів, особливо на тлі триваючого обговорення законопроєкту, який надає Білому дому право запроваджувати податки на іноземні компанії та інвесторів з країн з “несправедливою” податковою політикою.
Додатковий тиск на долар чинила заява Пекіна, який звинуватив США в порушенні угод про постачання критично важливих мінералів. У результаті індекс долара різко знизився, а євро – навпаки – зміцнився.
Геополітика і сировинні ринки: від України до ОПЕК+
Минулі вихідні також супроводжувалися зростанням глобальної напруженості. Міністр оборони США Піт Хегсет заявив про “реальну і потенційно неминучу загрозу” з боку Китаю і закликав союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні збільшити витрати на оборону.
Війна Росії проти України триває, українські безпілотники завдали ударів по російських авіабазах у глибині території РФ. Конфлікт у Газі не показує ознак завершення.
У відповідь на нестабільність нафтові котирування зросли приблизно на 3% після рішення ОПЕК+ зберегти рівень видобутку в липні без змін. Золото також трохи подорожчало – як традиційний “захисний актив” в умовах невизначеності.
Євро зростає всупереч ставкам: виклик для ЄЦБ
Незважаючи на те, що ЄЦБ 5 червня, як очікується, увосьме за цикл знизить ставку до 2%, курс євро вже зріс більш ніж на 10% до долара за останні чотири місяці. При цьому реальні (з урахуванням інфляції) ставки в єврозоні вперше за два роки повернуться до нуля. Проте зростання валюти триває – всупереч традиційним економічним моделям, які передбачають ослаблення валюти на тлі зниження ставок.
Основні чинники такої поведінки – страхи перед відтоком капіталу зі США, спричинені тарифною політикою і політичною нестабільністю, а також масштабна фіскальна підтримка економіки Німеччини. Значна частина європейського капіталу, раніше інвестованого в США, ймовірно, повертається в Європу – особливо у фондовий ринок, де акції після зниження ставок виглядають більш привабливими.
Дилема для ЄЦБ: як управляти сильним євро
Ситуація, що склалася, ставить перед ЄЦБ непросте завдання: з одного боку, зміцнення євро чинить дезінфляційний тиск, знижуючи ціни на імпорт, з іншого – може стимулювати внутрішній попит. У теорії, подальше пом’якшення політики має стримувати зростання валюти, але на практиці ефект виявляється зворотним.
Як зазначають економісти Morgan Stanley, навіть у разі перегляду прогнозів щодо базової інфляції в бік підвищення, загальний індекс може залишатися нижчим за цільовий рівень у 2% аж до 2027 року. При цьому очікування щодо зростання ВВП єврозони на 2025 рік можуть бути переглянуті в бік підвищення – за рахунок фіскальних стимулів і збільшення інвестицій.
“Глобальний момент євро” і його значення для України
Виступаючи минулого тижня в Берліні, глава ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що настає “глобальний момент євро” – тобто можливість посилення ролі єдиної європейської валюти як альтернативного резервного активу на тлі геополітичних та економічних зрушень.
Для України така динаміка може мати як позитивні, так і ризикові наслідки. З одного боку, зміцнення євро може поліпшити умови торгівлі з ЄС, на який припадає значна частка українського експорту. З іншого – різкі коливання валютних курсів потребують підвищеної уваги з боку НБУ та Мінфіну під час планування бюджету та валютних інтервенцій.