НБУ на початку року заявив, що перехід від долара на євро як валюту основної курсової прив'язки – це невідворотній процес. Це викликало багато запитань, враховуючи, що більшість українців тримають заощадження у доларах та уважно слідкують за його курсом. Які зміни може принести перехід на євро для бізнесу та населення – в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.
Зміст:
- Що пропонує НБУ
- Застереження експертів
- Думка бізнесу
- Що буде з курсом долара і заощадженнями
Що пропонує НБУ
Україна має у майбутньому перейти до прив’язки курсу національної валюти до євро (на сьогодні це долар США), якщо хоче стати частиною Європейського Союзу і мати доступ до ринків ЄС. Про це 14 січня заявила перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова. “Це невідворотнє майбутнє, як і наше членство в Європейському Союзі”, – сказала вона в ефірі одного із національних телеканалів.
Зараз НБУ спочатку розраховує курс гривні по відношенню до долара, а потім визначає курс всіх інших валют, виходячи з їх курсу до долара. Наприклад, НБУ порахував, що курс гривні до долара має становити 41,5 гривні за один долар. При цьому курс долара до євро на міжнародних валютних біржах складається на рівні 0,95 євро за один долар. Тобто, 41,5 гривні вартує 0,95 євро, відповідно, одне євро – це 43,7 гривні. За таким принципом Нацбанк розраховує курс кожної валюти, прив’язуючись до її вартості по відношенню до долара. В цьому і полягає роль долара як валюти основної курсової прив’язки.
“У майбутньому може відбутися зміна курсоутворюючої валюти… Такою валютою може стати євро”, – сказал РБК-Україна у прес-службі Національного банку, зазначивши, що не йдеться про відмову від гривні на користь євро (як платіжного засобу), а лише про зміну підходу, за яким НБУ буде розраховувати курси валют.
В НБУ підкреслили, що просування України на шляху до європейської інтеграції дає підстави принаймні ставити питання про доцільність такого переходу, а можливе подальше збільшення частки євро на валютному ринку може актуалізувати це питання в майбутньому.
“Національний банк вже розпочав вивчати та напрацьовувати можливі підходи до розгляду цього питання, яке має комплексний характер та потребує якісної комплексної підготовки. Такі зміни – це не питання короткострокової перспективи”, – додали в прес-службі Нацбанку.
Застереження експертів
Частка євро у експортно-імпортних операціях зростає, каже екс-радник президента України з питань економіки Олег Устенко. Він погоджується з доцільністю майбутнього переходу до євро як курсоутворюючої валюти. За даними Державної митної служби, у 2024 році найбільші обсяги експорту у грошовому вираженні були здійснені до Польщі (4,7 млрд євро), Іспанії (2,9 млрд євро) та Німеччини (2,8 млрд євро), а найбільше Україна імпортувала товарів із Китаю (14,4 млрд євро), Польщі (7 млрд євро) та Німеччини (5,4 млрд євро). Тобто основними торговими партнерами України, за виключенням Китаю, є країни Євросоюзу. Крім того, допомога від ЄС також надходить у євро.
Найбільші торгові партнери України у 2024 році (інфографіка РБК-Україна)
“Більшість валюти, яка надходить в Україну за напрямком “Підтримка дефіциту державного бюджету”, йде у євро. На 2025 рік ми очікуємо, що близько 30 мільярдів євро буде надходити з боку ЄС на покриття дефіциту держбюджету. Це знову буде таки євро. Тому було б доцільно, що Національний банк перейде до курсоутворення, орієнтуючись на євро”, – сказав Олег Устенко в коментарі для РБК-Україна. Однак, експерт вважає, що обраний для обговорення цього питання час – невдалий.
“Ми бачимо зараз напругу в США по відношенню до будь-якої валюти, окрім долара. Я не думаю, що перехід України на євро як курсоутворюючу валюту буде фактором ризику, але все ж таки якоїсь додаткової, навіть краплі напруженості зараз створювати не варто”, – сказав експерт, додавши, що Україні слід дочекатися більшої визначеності щодо переговорів на шляху інтеграції в ЄС та у відносинах із США.
Економіст, професор Національного університету “Львівська політехніка” Олексій Другов висловив думку, що сьогоднішні заяви НБУ – це більше меседж на майбутнє.
“НБУ говорить, що не сьогодні, не завтра, не до кінця цього року, а лише через певний період часу відбудеться рух до того, що ми матимемо реалізовувати більшість операцій в євро… Це попередження про те, що колись в перспективі ми це зробимо”, – сказав він РБК-Україна.
На думку експерта, такий перехід можливий не раніше, ніж через три роки. “На сьогодні ми маємо трирічне бюджетне планування, відповідно на три роки вперед все сплановано в доларах. Навряд чи зараз є доцільність все різко змінювати, бо це створить великі проблеми в адмініструванні фінансів у державі. Але десь через три роки ми вже мали б більше перейти до євро”, – каже Другов.
Державний бюджет зверстаний на основі курсу долара, золотовалютні резерви НБУ обраховуються в доларах, більшу частку цих резервів також складають активи в доларах, багато статистики ведеться у валюті США, тому, за словами експерта, такий перехід буде вимагати тривалого часу.
Фото: Резерви НБУ обраховуються у доларах США (freepik.com)
Навіть почавши такі зміни, варто взяти до уваги декілька факторів. За інформацією в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитра Глінського, Україна багато постачає продукції на ринки Північної Африки, Близького Сходу та Східної Азії, на яких домінує долар. На долар припадає дві третини надходжень і половина виплат у структурі платіжного балансу України, тоді як для євро ці показники становлять третину надходжень і менше половини виплат.
“У країну надходить переважно долар, а споживаємо ми переважно в євро, зважаючи на значний дефіцит торгівельного балансу. Тому, на наш погляд, доцільним виглядає поступовий перехід у бік євро, можливо, із застосуванням проміжних бівалютних варіантів орієнтації курсу гривні”, – сказав Глінський РБК-Україна.
Національному банку також слід взяти до уваги, що населення традиційно тримає свої заощадження в доларах. “У структурі строкових депозитів фізичних осіб у іноземній валюті на долар США припадає 86%, а на євро лише 14%”, – додав представник Незалежної асоціації банків.
Думка бізнесу
Свої застереження також висловив і реальний сектор. Наприклад, президент “Української зернової асоціації” Микола Горбачьов зазначив, що більшість зернових контрактів обслуговуються у доларах.
“На даний час, бізнес не дуже підтримував би таку ініціативу тому, що торговельна діяльність зерном ведеться більше ніж на 90% в доларах. Для нас це більш зрозуміло”, – сказав він в коментарі для РБК-Україна.
Микола Горбачьов додав, що експорт зерна з України в Європу відбувається в доларах, в той же час агрокомпанії імпортують добрива, насіння та нафтопродукти безпосередньо від виробників з Європи у євро.
“Виникає дисбаланс. Якби Україна перейшла на євро, тоді ми б могли як отримувати, так і платити євро. А так ми отримуємо долари, конвертуємо їх в євро і потім розплачуємося з європейцями”, – сказав він, додавши, що не варто поспішати із переходом до євро як курсоутворюючої валюти.
Менеджерка комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Бурдейна також звернула увагу на потенційні проблеми компаній, які мають багато контрактів у доларах. “Варто перш за все врахувати валютні ризики для бізнесу, який працює з доларом США. Він може зіткнутися з додатковими валютними коливаннями, що потребуватиме адаптації стратегій хеджування. Водночас компанії, які уклали довгострокові договори та угоди в доларах, можуть потребувати перегляду контрактних умов”, – сказала вона у коментарі РБК-Україна.
Співрозмовниця також вказала на необхідність адаптації ведення бухгалтерського обліку та наявності на валютному ринку достатньої ліквідності у євро. Вона висловила сподівання на прозорий і поетапний перехід, а також на відкритий діалог бізнесу з НБУ та урядом для мінімізації можливих ризиків.
“Ми будемо це питання комунікувати з ринком, це рішення має комплексний характер, і тому воно потребує доволі широкої дискусії, глибокої експертизи та аналізу”, – сказав в коментарі РБК-Україна голова НБУ Андрій Пишний.
Деякі компанії вже давно перейшли на контракти у євро. “Для Carlsberg Ukraine такий перехід не є новим. Ще 5 років тому компанія перевела 90% розрахунків у євро”, – повідомили РБК-Україна в компанії. Там зазначили, що до початку повномасштабної війни більше 40% обсягу експорту здійснювалося в Китай. Проте після російського вторгення Carlsberg Ukraine більше сфокусувалася на ринках Європи. І як результат – у 2024 році 90% продукції компанія продала європейським партнерам.
Що буде з курсом долара і заощадженнями
Експерти говорять, що перехід на євро як на курсоутворюючу валюту не вплине на курс євро чи долара, а відповідно і на заощадження населення. “Це рішення не буде мати ніяких коротко- і середньострокових наслідків, як позитивних, так і негативних. Нічого від того не відбудеться. Просто – це заділ до того, що Україна рухається на шляху приєднання до ЄС”, – прокоментував Олег Устенко.
Його думку підтримав Олексій Другов: “Цей перехід ніяк зараз не вплине ні на курс долара, ні на курс євро”. Він додав, що на сьогодні НБУ коригує курс долара, здійснюючи його купівлю або продаж на міжбанківському ринку. При цьому курс євро Нацбанк не чіпає, адже бюджет та інші показники прив’язані до долара. “Тому курс долара умовно стабільний, а курс євро може сильно змінюватися. Коли ми перейдемо до євро, тоді все буде навпаки – НБУ буде коригувати курс євро і він буде більш-менш стабільним”, – додав Другов.
Фото: Теперішні кроки НБУ не вплинуть на курс долара або євро (Віталій Носач, РБК-Україна)
Відповідно, курс долара стане менш стабільним, на що варто звернути увагу більшості населення, яка тримає заощадження у доларах. “Громадяни, які мають свої збереження в доларах, повинні розуміти, що в процесі цього переходу може зменшитись волатильність курсу євро-гривня та збільшитися волатильність для пари долар-гривня, що варто врахувати при плануванні власних фінансових операцій. Якщо перехід відбуватиметься поступово, різких коливань на валютному ринку не повинно відбуватися”, – зазначили в Незалежній асоціації банків.
На майбутнє Олексій Другов все-таки рекомендує частину своїх заощаджень тримати у євро. “Це рішення НБУ не буде впливати ні на 2025-й, ні на 2026-й роки, але якщо говорити про перспективу, коли люди формують свої заощадження, не варто всі свої заощадження тримати в доларі, треба 50 на 50 (долар і євро). Це буде оптимальне рішення”, – вважає він.
З урахуванням зростаючої ролі ЄС як торгового партнера, фінансового донора та нашого бажання приєднатися до цього об’єднання, роль євро буде лише зростати. Ця очевидна реальність підштовхнула Національний банк розпочати комунікацію про зміни, які нас чекають у майбутньому. Але самі рішення будуть реалізовані не скоро, вони матимуть поступовий характер і не будуть шоковими як для бізнес-угод, так і для заощаджень громадян.