Європейський Союз узгодив умови надання Україні позики у 90 мільярдів євро, яка має забезпечити фінансову стабільність держави у 2026–2027 роках. Із цієї суми 30 мільярдів євро спрямують на покриття бюджетних потреб, а ще 60 мільярдів інвестують в оборонну промисловість і закупівлю зброї.
Про це пише Le Monde.
18 грудня 2025 року глави європейських держав і урядів затвердили принцип надання Україні великої позики в розмірі 90 мільярдів євро, щоб вона могла пройти 2026 і 2027 роки, оскільки Росія Володимира Путіна все ще не виявляє бажання припинити свою війну. У середу, 4 лютого, посли 27 країн ЄС домовилися про реалізацію цієї обіцянки після кількох тижнів інтенсивних дискусій.
Спочатку більшість європейських держав хотіли використати російські активи, заморожені на Старому континенті, для фінансування військових зусиль України. Однак Бельгія відмовилася, змусивши європейських лідерів шукати альтернативне рішення: випустити облігації на суму близько 90 мільярдів євро, гарантовані бюджетом Європейського Союзу, але відсотки за якими будуть сплачувати лише держави-добровольці. Угорщина, Словаччина та Чеська Республіка підтримали цю ініціативу, отримавши запевнення, що їм не доведеться сплачувати відсотки.
Європейські лідери затвердили цю структуру, але їм ще потрібно було визначити, на яких умовах Україна зможе використовувати кошти, які будуть поступово перераховуватися їй до кінця 2027 року. Зокрема, ідея полягає в тому, щоб зарезервувати 30 мільярдів євро на бюджетну допомогу, встановивши суворі умови щодо дотримання верховенства права та боротьби з корупцією.
Купувати американське, але під контролем
Решта 60 мільярдів євро мають дозволити Києву інвестувати в свої оборонні промислові потужності та придбати військове обладнання в Україні, а також в Європі… або деінде. Однак ще потрібно було визначити точний обсяг цих закупівель Україною. Оскільки європейські країни оплачували позику, для Парижа та інших столиць було неприйнятним, щоб ці кошти використовувалися для фінансування закупівель американської зброї. Європейська перевага мала бути чітко визначена.
В ім’я прагматизму та терміновості Німеччина та Нідерланди, навпаки, відстоювали ідею купувати необхідне обладнання там, де воно було доступне, у разі потреби — у США. Амстердам навіть хотів дозволити Києву придбати зброю на суму 15 мільярдів євро за межами Старого континенту. Нідерланди стверджували, що країна, яка перебуває у стані війни, повинна придбати американського озброєння на суму 27 мільярдів євро.
Франція не відкинула цю пропозицію, але висунула ідею контролю українських запитів комітетом експертів, який підпорядковуватиметься Раді, а не Комісії, яку підозрюють у надмірній поступливості щодо Вашингтона. Ця пропозиція роздратувала кілька столиць, але в кінцевому підсумку була прийнята. Україна зможе купувати американське обладнання, якщо доведе нагальність своєї потреби і те, що вона не може знайти це обладнання ні у себе, ні в ЄС, ні у своїх європейських партнерів, таких як Норвегія чи Велика Британія.
Відкриті двері для Лондона
Крім того, якщо Україна буде закуповувати обладнання у Великій Британії або Норвегії, ці країни зроблять “справедливий і пропорційний фінансовий внесок у витрати, пов’язані з позикою”, зазначає Рада ЄС. Фактично Брюссель знову відкриває двері для участі Лондона у програмі військового фінансування. “Необхідно буде ще обговорити з ними, щоб домовитися про цей пропорційний внесок”, — зазначає європейський дипломат.
28 листопада 2025 року Брюссель і Лондон не змогли дійти згоди щодо британського внеску, щоб Велика Британія могла скористатися механізмом SAFE, фондом у розмірі 150 млрд євро, який допомагає близько 19 державам-членам, включаючи Францію, фінансувати закупівлю військового обладнання. На той час Комісія пропонувала Лондону сплатити суму від 2 до 6,5 млрд євро, щоб отримати замовлення, що спричинило загострення відносин із колишньою державою-членом.
“На відміну від того, що сталося з SAFE, цього разу ніхто не наводив цифр, щоб уникнути скандалу”, — зазначає європейське джерело. А 1 лютого прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про намір “тісніше співпрацювати” з Європейським Союзом у сфері оборони.
Тепер, коли держави досягли згоди, Європейський парламент має розглянути законодавчий текст перед остаточними переговорами з Радою, які очікуються не пізніше початку березня. Після проходження цих етапів Комісія зможе здійснити перший платіж на початку квітня. Щодо погашення, Рада нагадує, що “позики стануть підлягаючими погашенню лише після того, як Росія виплатить Україні військові репарації”.
ЄС надасть Україні безпрецедентний пакет допомоги — 90 млрд євро на два роки. Попри вагомість підтримки союзників, вона не знімає всіх ризиків як в оборонній, так і в фінансовій сферах.
Чому вже 2027 року нам загрожує критичний дефіцит фінансування і як вимога «купуй європейське» вплине на забезпечення нашої армії, — у статті “90-мільярдна позика ЄС. Нові можливості та виклики” пояснює директорка з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан.