ЄС готовий на власні запозичення щодо репараційного кредиту Україні
ЄС розглядає варіант допомоги Україні власними зусиллями замість надання репараційного кредиту від заморожених активів РФ.
А саме йдеться про запозичення від держав-членів сумою до 90 мільярдів євро, про що йдеться у записці Єврокомісії з уже іншим варіантом підтримки Києва, оскільки надання репараційного кредиту коштом заморожених активів РФ могло б нашкодити Бельгії. Мова йде про бельгійську фінансову установу Euroclear, де зберігається більшість російських активів. Оскільки надання репараційного кредиту від заморожених активів РФ несе ризики для установи в плані позовів від Москви.
Як пише видання, спочатку Єврокомісія розробила механізм – “репараційний кредит”, який би використав заморожені активи РФ для надання Києву позики в розмірі 140 мільярдів євро. Однак їй не вдалося знайти достатніх гарантій для бельгійської фінансової установи Euroclear, де зберігається більшість російських активів. ЄК також не обговорила цей план заздалегідь з Бельгією, хоча країна могла б постраждати у разі позовів з боку РФ.
Як наслідок, ще минулого місяця прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер категорично відмовився брати участь у схемі, яка може виявитися надзвичайно дорогою для Брюсселя.
“Комісія зайняла технократичний, аполітичний підхід і не виявила жодної терміновості”, – сказала Наталі Луазо, член Європейського парламенту.
Єврокомісія змінила позицію щодо репараційного кредиту
Відтоді президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагалася чіткіше сформулювати дебати, хоча донедавна вона продовжувала стверджувати, що репараційний кредит був єдиним рішенням. Після остаточної зустрічі з Де Вевером 14 листопада вона опублікувала записку 17 листопада, в якій представила кілька варіантів.
У записці вона визнала, що репараційний кредит вимагатиме “спільних зусиль Союзу та, можливо, міжнародних партнерів, щоб протидіяти такому сприйняттю (конфіскації активів РФ – ред.)”, що може підірвати бізнес-модель Euroclear та дестабілізувати євро (оскільки багато авторитарних режимів впевнено розміщують там свої гроші).
У цій записці Європейська Комісія представила інший варіант: запозичення від імені 27 держав-членів для допомоги Києву. Головним недоліком для держав-членів була б необхідність гарантувати цей кредит, що збільшувало б їхній власний борг. Однак зараз Комісія стверджує, що бюджет ЄС може покрити цей тягар до 90 мільярдів євро. Щодо решти коштів, Київ, потреби якого оцінюються в 135 мільярдів євро до кінця 2027 року, міг би розраховувати на двосторонню допомогу.
“Ми повинні зважити, з одного боку, передбачувану вартість цього спільного запозичення, від 2 до 3 мільярдів євро на рік, а з іншого боку, непередбачуваний ризик, пов’язаний з репараційним кредитом”, – підсумував європейський дипломат.
Ставлення країн-членів ЄС до нового підходу
Країни Балтії, скандинавські країни та Польща виступають за репараційний кредит, вважаючи справедливим, щоб Росія сплатила за шкоду, завдану нею Україні. Берлін також підтримує цей підхід; канцлер Німеччини Фрідріх Мерц схвалив план Комісії – поспішно та без попереднього повідомлення – у Financial Times 25 вересня.
Інші держави-члени, зокрема Франція, не хочуть виключати можливості спільних запозичень. Але вони знають, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який зараз у розпалі виборчої кампанії, може накласти вето на цей план, оскільки він заявив, що більше не бажає підтримувати Київ. Орбан також наголосив на своїх зв’язках як з Білим домом, так і з Кремлем.
“У будь-якому разі європейцям потрібно буде продемонструвати рішучість зберегти контроль над російськими активами чи то для того, щоб допомогти Києву, чи то для того, щоб посилити свої позиції у відносинах з Вашингтоном”, – заявило джерело видання.