Удари по НПЗ у Росії дорого обходяться Путіну – скільки втрачає Москва
Президенти США та Росії Дональд Трамп і Володимир Путін (фото: Getty images)
Україна і РФ за посередництва США домовляються про мораторій на обстріли енергетичних об'єктів. Поки що це не оформлено жодним документом, але інтенсивність атак по енергетиці зараз дещо нижча, ніж останні місяці. Детальніше про те, кому більше вигідний режим тиші – в матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
Росія почала брехати в перший день домовленостейЩо обстрілювали Росія та УкраїнаВтрати від обстрілів енергетики
Україна підтвердила готовність не атакувати енергетичну інфраструктуру Росії. Це було одним із результатів технічних консультацій представників України та США 25 березня в Ер-Ріяді. “Усі (Україна і США – ред.) сторони домовилися впровадити домовленості президентів про повну заборону ударів по енергетичній інфраструктурі України і Росії”, – повідомив за підсумками консультацій міністр оборони України Рустем Умеров. Найближчим часом сторони проведуть додаткові консультації, щоб узгодити деталі, механізми моніторингу та контролю дотримання домовленостей. Для такого контролю можуть бути залучені треті країни.
На політичному рівні припинення взаємних обстрілів енергетичної інфраструктури України та РФ було погоджено президентами США та Росії 18 березня. І хоча до цього українська сторона підтримала ідею Вашингтона про 30-денне всеосяжне всеосяжне перемир’я, Київ не став відмовлятися і від часткового – енергетичного – мораторію на обстріли. Україна підтримала таку ідею, але звернула увагу, що конкретні контури її реалізації не зрозумілі.
“Після того, як ми отримаємо деталі від американського президента, від американської сторони, ми дамо свою відповідь, її підготуємо, і команда буде готова до технічної розмови”, – говорив президент України Володимир Зеленський.
За словами поінформованого співрозмовника РБК-Україна в енергетичній галузі, ні українська, ні російська сторона вже кілька днів не проводили масштабних обстрілів енергетичних об’єктів. Хоча, за словами радника президента Дмитра Литвина, з 18 березня було зафіксовано щонайменше 8 підтверджених влучань РФ по енергетичних об’єктах України. Атаки наносилися ударними безпілотниками і FPV-дронами, зазначив він. А тому розраховувати на виконання російською стороною будь-яких домовленостей було б необачно.
Після консультацій в Ер-Ріяді Володимир Зеленський повідомив, що українська сторона передала США список об’єктів, які не мають обстрілюватися. Джерела РБК-Україна уточнили, що це список не конкретних об’єктів, а перелік їх категорій: об’єкти видобутку енергоресурсів, електрогенерації, транспортування тощо.
Росія теж передала США подібний список (категорій – ред.), який був узгоджений на консультаціях з американцями. До нього увійшли нафтопереробні підприємства; нафто-, газопроводи і сховища, включно з насосними станціями; інфраструктура, що виробляє і передає електрику, включно з електростанціями, підстанціями, трансформаторами і розподільниками; атомні електростанції; дамби гідроелектростанцій.
Росія почала брехати в перший день домовленостей
Тимчасовий 30-денний мораторій на обстріл енергооб’єктів, з огляду на заяву Кремля, діє з 18 березня і може бути продовжений. Але якщо мораторій буде порушено, то будь-яка сторона може вийти з домовленостей. Утім, як було сказано вище, жодним документом це “перемир’я” досі не було зафіксовано.
Володимир Зеленський уже назвав таку заяву росіян брехнею. “І є те, про що знову бреше Кремль: що начебто тиша в Чорному морі залежить від питання про санкції і що начебто датою початку тиші щодо енергетики є 18 березня. Москва завжди бреше. І це залежить від світу – від усіх, кому реально потрібен мир, – чи дозволять знову Москві брехати”, – заявив президент України.
Коментуючи результати консультацій зі США, він наголосив, що всі домовленості, досягнуті 24 березня, набувають чинності саме 24 березня, зокрема, і про припинення обстрілів об’єктів енергетики. Тобто кінець мораторію не 18 квітня, а 24 квітня.
Але, в будь-якому разі, попереду ще мінімум три тижні, протягом яких Україна і Росія пообіцяли утримуватися від обстрілів енергетики. Якщо хтось порушить домовленості, то арбітром виступить США. У всякому разі, така позиція України.
“І на сьогодні ми маємо таку відповідь, що якщо ми бачимо, що хтось порушує, як ми вважаємо, ми звертаємося за всіма нашими лініями до американської сторони з тими фактами і доказами, що російська сторона порушила (перемир’я – ред.)”, – заявив Зеленський.
Імовірність зриву домовленостей і відмови від мораторію російською стороною досить велика. Уже в день переговорів міноборони РФ у звичному для себе стилі, без доказів, звинуватило Україну в атаках на енергетичну інфраструктуру в Краснодарському краї та на деяких окупованих територіях.
Що обстрілювали Росія та Україна
Дрони почали системно атакувати енергетичні об’єкти Росії з осені 2023 року. Цілями в основному були НПЗ і нафтобази. До кінця 2024 року було проведено близько сотні атак, зокрема в Краснодарському краї, Бєлгородській, Смоленській, Нижегородській, Тульській, Ленінградській областях. Виробництво бензину в Росії на тлі атак у 2024 році скоротилося на 6,4% – до 41,1 мільйона тонн, дизельного пального на 7,4% – до 81,6 мільйона тонн.
Пожеже на енергооб’єкті після українських атак (фото: Getty images)
З початку 2025 року під атаки потрапили нафтові об’єкти в десяти областях країни-агресора. За оцінками української розвідки, загалом пошкоджено близько третини нафтових об’єктів РФ, які використовуються у військових цілях. Результат – вартість нафтопродуктів у РФ виросла і продовжує збільшуватися. Наразі середня ціна бензину становить уже 0,71 долара за літр (у грудні – 0,6), дизельного палива – 0,85 долара (у грудні – 0,75). Експорт бензину обмежений до кінця 2025 року.
Унаслідок атак тільки 2025 року втрати Волгоградського НПЗ через скорочення виробництва на 60% можуть сягнути 30 млн доларів, на Рязанському НПЗ виторг впав на 85% – підприємство втратило до 14 млн доларів. На Астраханському газопереробному заводі внаслідок ударів згоріла установка переробки конденсату, на відновлення якої потрібно до півроку. Втрати можуть становити десятки мільярдів рублів.
“За консервативними оцінками (якщо завод продовжить працювати з неактивним газоконденсатним блоком), Астраханський ГПЗ може втратити 228,3 – 456,6 млн. доларів. Якщо ж завод повністю зупиниться на цей період, то збиток становитиме 331-662 млн доларів”, – повідомляє In Factum.
За даними Reuters, атаки дронів і санкції призвели до простою потужностей на 41,1 млн тонн – це понад 12% від їхнього загального обсягу в Росії. Обсяг переробки нафти у 2024 році впав до мінімального значення за 12 років. Баланс прибутків і збитків виробників нафтопродуктів за підсумками перших 10 місяців 2024 року скоротився на 21% (до 2216 млрд рублів), що підтверджують російські аналітики.
“Тут ключову роль зіграли поломки і збиток інфраструктурі НПЗ, який складно заповнити через санкції на постачання обладнання для нафтопереробки. Терміни позапланових ремонтів стають непередбачуваними, як підсумок – скорочення випуску нафтопродуктів, яке веде до фінансових втрат нафтовиків”, – зазначає експерт Кирило Родіонов.
Росія ж в Україні атакувала переважно об’єкти генерації та розподілу електроенергії. Ефект був відчутним – третина виробництва електроенергії була втрачена. Відключення світла доходили до 12 годин.
Відновлення зруйнованих об’єктів енергосистеми України (фото: Getty images)
Торік почалися обстріли газової інфраструктури. Росіяни намагалися вивести з ладу об’єкти ГТС і газового видобутку. У підсумку, видобуток скоротився майже на 40%, і поки що не відновлений, запаси газу в сховищах знизилися до історичного мінімуму. Зараз активного газу в ПСГ менше 1 млрд кубометрів.
Втрати від обстрілів енергетики
Точніше оцінити ефективність українських атак по енергетичній інфраструктурі РФ досить складно через відсутність достатніх даних і фактів щодо обсягів переробки та експорту нафти і нафтопродуктів, вважає директор Консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн. Але їхня ефективність, з огляду на розміри завданих збитків, не підлягає жодному сумніву.
“Зруйнувати НПЗ дронами важко через величезні площі, які займають ці підприємства, і наявність у більшості з них кількох виробничих ліній, які можуть замінювати одна одну. Тому ми бачимо, що всі підприємства з часом відновили роботу. Утім, це не означає, що заподіяна шкода була незначною. Відомо, що ураження комплексів первинної та вторинної переробки нафти, їхній ремонт і заміна обладнання можуть коштувати десятки мільйонів доларів у кожному окремому випадку”, – заявив Куюн у коментарі РБК-Україна.
За словами аналітика консалтингової компанії “Нафторинок” Олександра Сіренка, найефективнішими удари по російській нафтопереробці були саме на початку застосування цієї тактики – у січні-лютому 2024 року. Але все-таки Росія не відчувала гострої нестачі нафтопродуктів. “Для мене є важливий показник – це дефіцит палива на їхніх АЗС, коли він з’явиться, і коли ми побачимо імпорт до Росії авіаційного пального. Це будуть індикатори (істотного зниження рівня виробництва на НПЗ – ред.), проте зараз такого немає”, – зазначив Сіренко.
За оцінками експерта з енергетичних питань Геннадія Рябцева, у 2024 році недоотримані обсяги нафтопродуктів (бензин, дизель, авіаційний гас, ракетне пальне) у Росії становили близько 20 мільйонів тонн, що відповідає дворічному обсягу його споживання Україною.
Щоб відновити ці втрати, за словами експерта, росіяни навіть вдалися до технологічного канібалізму, коли вціліле обладнання знімають із кількох установок, щоб відновити роботу однієї з них.
Але атаки на об’єкти енергетики для росіян були не критичними. “Це призвело до ситуативної нестачі палива, обмежень у його постачанні, зростання вартості, але це не призвело до виникнення суттєвої нестачі нафтопродуктів для потреб російської армії. Вплив дійсно важливий, але він не є критичним для ведення війни проти України”, – зазначив Рябцев.
Політтехнолог Тарас Загородній вважає, що збиток Росії від обстрілів об’єктів нафтової галузі досить великий. “Є загроза, що Україна може перекрити реальний експорт Росії. Не цими санкціями (які застосовує ЄС – ред.) Найкращі санкції – це удари”, – сказав він у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.
“В України вже з’явилися дрони на 3 тисячі кілометрів, а це означає – Уренгой. А це означає – станції перекачування газу, а це не тільки трубопроводами всередині Росії, а й експорт до Китаю. Вони знають, що ракетна програма не стоїть на місці, сюрпризи накопичуються і тому намагаються врятуватися (намагаючись домовитися про припинення обстрілу енергетики – ред)”, – вважає Загородній.
Для України вразливих місць було значно більше. Атака 23 листопада 2022 року призвела до єдиного випадку блекауту, коли від мережі тимчасово від’єдналися АЕС, багато інших електростанцій, унаслідок чого енергосистема працювала в режимі енергетичних островів.
З цього часу росіяни постійно продовжували атакувати великі ТЕС, ГЕС і підстанції “Укренерго”. Упродовж 2022-2025 років “Укренерго” будувало та продовжує зводити захисні споруди на своїх підстанціях для захисту від дронів та уламків ракет, внаслідок чого ефективність захисту об’єктів компанії значно зросла. Розуміючи це, росіяни переключилися на інші цілі.
“Вони зрозуміли, що “Укренерго” має запас трансформаторів, іншого обладнання, має захист другого рівня. Атаки “Шахедами” по 10-15 одиниць в одну ціль “Укренерго” не працюють і вони переключилися на знищення об’єктів ОСР (обленерго – ред.)”, – сказала РБК-Україна співзасновниця ГО “Антикризовий експертний ядерний центр України” Ольга Кошарна.
За її словами, об’єкти обленерго – це невеликі порівняно з майном “Укренерго” підстанції, яких досить багато (сотні одиниць), і вони розкидані по всій країні, що дуже ускладнює можливість їхнього захисту. “Цих трансформаторів багато, вони зараз направляють по 15-20 “Шахедів” на ключові трансформатори “ДТЕК Одеські електромережі”, щоб залишити без електроенергії місто і порти”, – додала Кошарна.
За її словами, окрім об’єктів обленерго ще однією вразливою ланкою української енергетики є відкриті розподільчі пристрої атомних електростанцій, що забезпечують видачу потужності АЕС в енергосистему. Відповідні рівні захисту на цих об’єктах ще будуються.
За словами Рябцева, вразливість української енергетики також пояснюється недостатньою кількістю засобів ППО і складністю захисту великих за площею споруд, таких як енергоблоки АЕС, ТЕС, греблі ГЕС. Захисні споруди для менших об’єктів, а саме підстанцій, звісно, будуються, але для виконання цієї програми потрібен час.
“Програма інженерного захисту другого рівня розрахована на цей і наступний рік, тому далеко не всі об’єкти обладнані цим рівнем захисту. Не вистачає грошей, часу і людей для виконання робіт”, – пояснив експерт.
Припинення обстрілів енергетичних об’єктів для України вкрай важливе. Перш за все, це дасть змогу підготувати інфраструктуру до наступного опалювального сезону. На блоках АЕС необхідно провести планові ремонти, відновити в міру можливості ТЕС і газовидобуток. Усе це доведеться робити в літній період, коли споживання електроенергії знову зросте. Якщо обстріли енергетики триватимуть, то влітку 2025 року Україна знову може зіткнутися із серйозним дефіцитом генерації та відключеннями світла.