Блокування Ормузької протоки та знищення заводів у Перській затоці призвели до дефіциту металу, що загрожує існуванню практично всього, чим користується людство: від банок для Коли до штучного інтелекту.
Глобальна геополітика та військове загострення на Близькому Сході безпосередньо вплинули на повсякденне життя мільйонів людей, заважаючи 1,4 мільярда жителів Індії уникнути аномальної літньої спеки, і ситуація швидко погіршується. Через бойові дії та закриття стратегічної Ормузької протоки було повністю зупинено експорт алюмінію з заводів у Перській затоці, які забезпечують близько 20% світових поставок цього металу за межами Китаю, повідомляє Bloomberg.
Найбільше цей удар наразі відчуває індійський ринок безалкогольних напоїв. У цій країні популярна Diet Coke продається виключно в металевих банках, які через брак сировини зникли з полиць супермаркетів та невеликих місцевих магазинів. Коли температура в Індії наблизилася до критичної позначки у 49 градусів за Цельсієм, ресторани та бари почали організовувати специфічні вечірки «Diet Coke Parties». Відвідувачі платять до 16 доларів за вхідний квиток лише для того, щоб отримати доступ до фірмових коктейлів з колою та перцем халапеньо, розфарбувати тематичні футболки та взяти участь у розіграші дефіцитних бляшанок із напоєм.
Економічна катастрофа
За розважальними заходами прихована масштабна економічна катастрофа. Світова спільнота намагається захистити бізнес та домогосподарства від хаосу близькосхідної війни шляхом прискореного переходу на чисту електричну енергію. За даними аналітичного центру Ember, минулого місяця обсяги генерації вітрової та сонячної енергії у світі вперше в історії перевищили показники газових електростанцій. Споживачі масово переходили на енергетичні продукти, незалежні від нафти та газу: китайський експорт сонячних панелей зріс на 31%, електромобілів — на 75%, а акумуляторних батарей — на 45%.
Проте виробництво практично кожного з цих високотехнологічних пристроїв критично залежить від алюмінію — того самого металу, який зараз швидко зникає. Традиційно основним металом електротехніки вважають мідь завдяки її високій провідності. Однак, згідно з дослідженнями консалтингової компанії Thunder Said Energy, світові енергетичні мережі споживають приблизно вдвічі більше саме алюмінію, оскільки він значно дешевший за мідь. Його масово використовують для прокладання магістральних кабелів електропередач на великі відстані, а також для створення складного обладнання, такого як трансформатори та розподільні пристрої.
Енергетичний колапс
Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль попереджає, що перехід на відновлювану енергію опинився під загрозою через критично повільне розширення та будівництво ліній електропередач. Ще минулого року близько 1 700 гігават готової чистої генерації залишалися незадіяними та застрягли у чергах на підключення до мережі. Ця заблокована потужність дорівнює приблизно третині всіх відновлюваних джерел енергії, встановлених на планеті за весь час.
Вирішення цієї проблеми повністю залежить від доступності та вартості алюмінію. Прокладання високовольтних ліній передач може коштувати близько $310 тисяч за один кілометр. Провідникові кабелі становлять понад 10% загальної вартості будівництва нового об’єкта та до 80% витрат на модернізацію наявних ліній. Водночас оператори енергомереж змушені паралельно задовольняти величезні енергетичні потреби сектору штучного інтелекту: лише цього року витрати на будівництво та забезпечення дата-центрів у всьому світі мають сягнути $653 мільярдів. Різке подорожчання металу робить цей процес непосильним для багатьох компаній.
Вартість зростатиме
Ціна первинного алюмінію на Лондонській біржі металів (LME) за минулий рік вже зросла на 50%, зафіксувавшись на рівні близько $3637 за метричну тонну. Фінансовий конгломерат Citigroup Inc. заявив, що поточні умови на ринку є найбільш «бичачими» (сприятливими для подальшого зростання цін через жорсткий дефіцит) за останні пів століття, і прогнозує подорожчання металу ще на 50% наступного року.
Такі прогнози є цілком обґрунтованими через низку факторів, що обмежують пропозицію:
- Руйнування інфраструктури в Перській затоці. Навіть якщо Ормузьку протоку буде розблоковано, виробництво в регіоні не відновиться швидко. Найбільший виробник Emirates Global Aluminium PJSC зазнав ударів з боку безпілотників та ракет. Це призвело до заморожування тисяч електролітичних комірок, де плавиться рідкий метал. Відновлення цієї технологічної лінії вимагатиме відбудови з нуля, що займе до 12 місяців.
- Внутрішні обмеження Китаю. КНР забезпечує близько 60% світового виробництва алюмінію, але споживає майже весь обсяг самостійно для розбудови власних зелених мереж. Крім того, Пекін переносить мільйони тонн плавильних потужностей углиб країни ближче до джерел відновлюваної енергії, що унеможливлює різке збільшення експорту на світовий ринок.
- Націоналізація ресурсів в Індонезії. Очікувалося, що Джакарта стабілізує ринок, запустивши нові плавильні заводи потужністю 7,6 мільйона тонн. Проте новостворений суверенний фонд Danantara бере під повний контроль експорт нікелю, вугілля та пальмової олії. Націоналістичний курс президента Прабово Субіанто може відлякати іноземних інвесторів та призвести до утримання металу для внутрішнього машинобудування.
Усі ці геополітичні чинники створюють величезні перешкоди для глобального енергетичного переходу саме тоді, коли його потрібно максимально прискорювати. Якщо людство прагне вижити під час жорстокої літньої спеки у найближчі роки, не варто занадто сильно розраховувати на стабільну роботу кондиціонерів від загальної електромережі. Охолоджена баночка Diet Coke могла б стати кращим порятунком — але це за умови, що її взагалі буде можливо знайти в магазинах.