У центрі уваги міжнародних медіа – чому переговори в ОАЕ не принесли суттєвих результатів, та як російська економіка змушує Путіна шукати шляхи для завершення конфлікту
Про це та інші питання писали світові ЗМІ 6 лютого.
Нові переговори вказують на глухий кут у ключових аспектах
Перемовини у гольфклубі Віткоффа в Маямі, фото: Рустем Умєров (fb)
Міжнародні медіа продовжують аналізувати тристоронні переговори за участю Києва, Москви та Вашингтона. Зокрема, у New York Times зазначили, що ці переговори завершилися незначним прогресом та натяками на глухий кут.
“Американські переговорники оголосили про плани обміну полоненими, але це була незначна компенсація за місяці дипломатичних зусиль адміністрації Трампа”, – підкреслюють у виданні.
Вони додають, що це вже звична ситуація, коли “всі стверджують, що переговори були продуктивними”. Було заплановано подальші зустрічі. Однак, оскільки вони не принесли нічого, окрім оголошеного обміну військовополоненими, основні перешкоди для будь-якої мирної угоди, здається, ще далекі від розв’язання, пишуть американські журналісти.
“Офіційні особи не розкрили, що саме обговорювалося за зачиненими дверима. Гучніше повідомлення пролунало за день до переговорів, коли Росія розпочала нову масштабну атаку на енергетичну інфраструктуру України під час холодної зими. Очікувалося, що делегації в Абу-Дабі зосередяться на двох основних перешкодах на шляху до мирної угоди: долі територій, контрольованих Україною на сході, та гарантіях післявоєнної безпеки України”, – зазначають у New York Times.
Змусити Москву поступитися будь-якою з основних перешкод у мирних переговорах є значно складнішим завданням, стверджують аналітики. Росія вважає, що здобуває перевагу на полі бою, і їй не потрібно йти на компроміси, кажуть вони, незважаючи на величезні втрати військ та незначні територіальні здобутки.
Публічно Кремль досі не відмовився від цілей, які він визначив, розпочавши повномасштабне вторгнення майже чотири роки тому. У четвер російська делегація в Абу-Дабі посилила зусилля щодо досягнення цієї мети. Державне інформаційне агентство ТАСС повідомило, що Росія не лише хоче, щоб Україна віддала весь Донбас як частину будь-якої угоди. Переговорники, як повідомляється, також наполягали на визнанні Донбасу російською територією всіма іншими державами. Москва також виступає проти будь-яких гарантій безпеки для України, які передбачатимуть присутність західних військових у країні або членство в НАТО.
Україна заявила, що готова заморозити кордон уздовж лінії зіткнення на полі бою, принаймні на даний момент. Вона погодилася з тим, що їй не дозволять вступити до НАТО, також принаймні на даний момент. Але українці проти ідеї відмови від будь-якої території, яку вони наразі контролюють. Прийняття концепції про те, що інші країни вважатимуть Донбас чимось іншим, ніж українським, є неприйнятним, навіть якщо територію доведеться поступитися на даний момент, наголошують американські журналісти.
Крім того, США та Росія у четвер домовилися відновити військовий діалог на високому рівні вперше за понад чотири роки, що є ще однією ознакою потепління відносин між двома країнами після повернення президента Дональда Трампа на посаду та його прагнення припинити війну в Україні, стверджують в AP.
Відновлений канал зв’язку “забезпечить постійний контакт між військовими, оскільки сторони продовжуватимуть працювати над досягненням стабільного миру”, йдеться у заяві Європейського командування США. Угода виникла в результаті зустрічі високопоставлених російських та американських військових чиновників у столиці ОАЕ.
Російська економіка в стагнації
фото: gettyimages
Тим часом російська економіка нарешті переживає стагнацію, пишуть у The Guardian. Адже військовий бум у Росії поступився місцем повільному зростанню, підвищенню податків та скороченню державних послуг.
“Після миттєвого шоку від санкцій у 2022 році військові витрати Росії різко зросли, а економіка пережила бум. Замість того, щоб випасти з першої двадцятки, Росія станом на 2025 рік була дев’ятою за величиною економікою світу, обігнавши Канаду та Бразилію та посівши місце одразу після Італії, Франції та Великої Британії. Але подальше зростання зараз виглядає малоймовірним. У 2026 році з’явилися чіткі ознаки того, що російська економіка остаточно зазнає краху. Хоча драматичний крах, передбачений Заходом, може бути неможливим, Кремль стикається з найнестабільнішим економічним становищем з моменту введення його танків в Україну”, – підкреслюють у виданні.
Зростання сповільнилося до мінімуму на тлі падіння цін на нафту – ключового джерела державних доходів – та довгострокового демографічного тиску, який раніше приховували високі витрати на оборону. Щоб подолати фінансовий розрив, пересічні росіяни стикаються з підвищенням податків та державою, яка перепрограмована на війну, через що фінансування соціального забезпечення, освіти та охорони здоров’я витісняється.
Тим часом торгівля з ключовими союзниками стала більш обмеженою, кількість корпоративних банкрутств зростає, а дефіцит робочої сили є гострим.
Як ці економічні труднощі вплинуть на конфлікт в Україні, за словами експертів, залежить від нещодавніх макроекономічних маневрів Росії, а також від того, чи продовжуватимуть глобальні події знижувати ціни на нафту. Однак вже помітно, що економічні труднощі негативно впливають на моральний дух пересічних росіян. У будь-якому разі, у Путіна ще будуть кошти на війну в цьому році, зазначають у The Guardian, але тристоронні переговори свідчать про пошуки шляхів виходу з економічної кризи, яка наближається до Росії.
У Washington Post додають, що нові європейські заходи щодо боротьби з тіньовим флотом Росії можуть серйозно зашкодити її економіці в той час, коли вона виглядає дедалі вразливішою.
“Європа посилює обмеження на транспортування російської нафти через свої води, обмежуючи можливості Москви фінансувати свою війну, навіть попри те, що чиновники та керівники підприємств у Росії побоюються, що час для досягнення мирної угоди до погіршення економічної ситуації звужується”, – пишуть у медіа.
Наразі, Європейський Союз розглядає можливість запровадження повної морської заборони на послуги, необхідні для транспортування російської нафти, такі як страхування та транспортування, у рамках нового пакету санкцій, що відзначає чотири роки війни з Росією. Ця заборона значно посилить санкції, накладені на російську нафту, замінивши чинну систему обмеження цін на нафту, і з’явилася на тлі того, як 14 європейських країн, включаючи Велику Британію, Францію та Німеччину, минулого тижня попередили, що вони можуть перехопити тіньовий флот танкерів, створений Росією, щоб допомогти їй обійти санкції, діючи з порушенням міжнародного морського права, підкреслюють американські журналісти.
Російські війська більше не можуть використовувати Starlink
технологія Starlink Direct to Cell, фото: FEDOROV, telegram
Також медіа звернули увагу на повідомлення про відключення терміналів Starlink, які використовує Росія в Україні. Зокрема, у CNN зазначили, що це призвело до порушення зв’язку російських військових.
Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що SpaceX, якій належить Starlink, працює з Україною над оновленням “білого списку” схвалених та перевірених терміналів Starlink, тоді як несхвалені російські системи були заблоковані.
Також джерела в Генеральному штабі Збройних сил України заявили, що станом на вечір четверга за місцевим часом “всі російські канали Starlink були відключені” вздовж лінії фронту.
Згідно з санкціями США, Starlink не може бути проданий Росії або використаний нею. Однак аналітики та українські чиновники попереджають, що Росія все частіше знаходить способи використовувати цю систему у власних інтересах. Україна також значною мірою покладалася на Starlink з початку війни, використовуючи його для роботи військового зв’язку та безпілотників, а також інформаційних систем для державних установ, таких як лікарні та школи.
“Ворог на передовій зіткнувся не просто з проблемою, а з катастрофою. Усе управління військами розпалося. Штурмові операції зупинені в багатьох районах”, – зазначив Сергій Бескрестнов, радник міністра оборони.
Хоча Starlink офіційно не доступний для використання російськими військовими, ще у 2024 році почали з’являтися повідомлення про те, що війська отримали ці пристрої та використовують їх для доступу до інтернету, пишуть у Bloomberg, і додають, що цього року була інформація про встановлення Starlink на російські безпілотники, які здатні літати до 500 кілометрів.
У New York Times зазначають, що невідомо, як ця зміна вплине на здатність Росії вести війну, але російські військові блогери повідомляють, що війська зіткнулися з перебоями в інтернеті, що ускладнює зв’язок на передовій.
“Зараз зарано говорити про кінцевий результат, але, судячи зі скарг росіян, він вже дає результати”, – зазначив Майкл Кофман, експерт з російських військових справ і старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.