Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який набуде чинності з 2026 року, може завдати серйозного удару по українській економіці.
Він зауважив, що декарбонізація для Євросоюзу є радше інструментом захисту внутрішнього ринку, ніж питанням екології.
“До введення CBAM залишилося два місяці, а ми досі не знаємо, скільки платитимемо”, – наголосив представник “Метінвесту”.
При цьому, за даними досліджень Ernst & Young та Федерації роботодавців України, впровадження механізму призведе до скорочення ВВП України приблизно на 5% у 2026 році та на 10% – у 2030-му, нагадав Водовіз.
Він закликав уряд не зволікати, а звернутися до Євросоюзу із пропозицією відтермінувати запровадження CBAM для України через війну.
“Це серйозний удар по нашій економіці. Треба спільно шукати рішення, як відтермінувати цей період або які альтернативні зобов’язання можемо взяти перед ЄС”, – сказав він.
Він також підкреслив, що європейські металургійні компанії отримують мільярдні гранти на декарбонізацію, що ставить українські підприємства у нерівні умови.
“Ми таких можливостей не маємо. Тому просимо відтермінування хоча б на п’ять років від дати введення CBAM”, – наголосив він.
Окремо Водовіз звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. Він зазначив, що Україна вже запровадила моніторинг та звітність щодо парникових газів, але має перейти до формування самої системи торгівлі.
“Ми виступаємо за інтеграцію з європейською системою торгівлі квотами, де діє чіткий і прозорий механізм: сплачені кошти повертаються підприємствам у вигляді підтримки на декарбонізацію”, – пояснив він.
Конференція, організована Київською школою економіки за сприяння Офісу віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та фінансової підтримки Швеції, зібрала представників уряду, бізнесу та міжнародних партнерів для обговорення викликів євроінтеграції.