Чорногорія – це країна, яка перейшла на євро до вступу в Європейський Союз, цей крок викликав критику Європейської комісії та Європейського центрального банку, тож це не той шлях, який варто наслідувати Україні.
Крім запровадження євро у природній спосіб після вступу в ЄС, можливим є також екстремальний сценарій. Так, Чорногорія запровадила євро, залишаючись кандидатом на вступ до ЄС.
Яка специфіка кейсу Чорногорії
Такий крок називається односторонньою євроізацією. У такому випадку країна не має власної монетарної політики та водночас не має права голосу під час ухвалення рішень Європейським центральним банком (ЄЦБ), а також не отримує свою частку доходів від емісії євро, зазначив Володимир Лепушинський.
“Це може бути оптимальним рішенням для Чорногорії, яка не мала власної валюти і до того (використовувався югославський динар, а згодом – німецька марка). Однак Європейська комісія та ЄЦБ неодноразово висловлювали своє незадоволення одностороннім використанням євро в Чорногорії. І це явно не той шлях, яким має йти Україна”, – підсумував він.
Що втрачає Україна від переходу на євро
Він пояснив, що перехід на євро означає, що країна втрачає інструменти монетарної політики для боротьби з економічними шоками. Це, зокрема, є одним із аргументів, чому найбільші економіки країн Центральної та Східної Європи, попри тривале перебування в ЄС, досі не впровадили євро.
“Теоретично у межах ЄС економічні цикли мають бути синхронізовані, а шоки повинні впливати на країни більш-менш однаково. Проте на практиці це не завжди так. Хоча інтеграція країн Центральної та Східної Європи в європейські ланцюги постачання посприяла синхронізації їхніх економічних циклів із єврозоною, спільні шоки зазвичай менше впливають на ВВП та інфляцію цих країн”, – пояснив Володимир Лепушинський.
Він додав, що для України цей баланс наразі ще більше зміщений у бік ризиків. Українська економіка постійно зазнає дуже специфічних воєнних шоків, пов’язаних, зокрема, з обстрілами, енергодефіцитами та суттєвими змінами врожаїв.