Впровадження захисних механізмів Європейським Союзом та вуглецевого мита CBAM має вплив на промисловий сектор.
У компанії підкреслили, що держава повинна створити умови для фінансування промислових та енергетичних проектів.
Група “Метінвест” до початку повномасштабного вторгнення була одним з найбільших приватних інвесторів в Україні і наразі продовжує інвестувати сотні мільйонів доларів у розвиток бізнесу. Однак реалізація нових проектів все більше стримується не лише військовими ризиками, а й посиленням торговельних обмежень з боку ЄС та обмеженим доступом до фінансування. Про це під час форуму Forbes Money 2026 у Києві повідомив керівник офісу генерального директора Групи “Метінвест” Олександр Водовіз.
За його словами, до 2022 року компанія щорічно інвестувала близько одного мільярда доларів у розвиток виробничих активів. Після втрати значної частини підприємств через війну обсяги інвестицій зменшилися, проте залишаються значними.
«Зараз ця цифра значно нижча, оскільки ми втратили половину бізнесу. В середньому інвестуємо 250—280 мільйонів доларів на рік — як у проекти підтримки, так і в стратегічні ініціативи», — зазначив Водовіз.
Сьогодні основними напрямками інвестицій компанії є збереження виробничих потужностей, забезпечення стабільної роботи підприємств та розвиток власної енергетики: через постійні атаки на енергосистему та ризики відключень “Метінвест” активно розвиває резервні джерела живлення. Компанія вже встановила газопоршневі електростанції загальною потужністю 29 МВт, а також планує будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.
Одночасно компанія реалізує великомасштабні міжнародні проекти. Ключовим інвестиційним пріоритетом “Метінвесту” за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Проект має не лише зміцнити позиції компанії на європейському ринку, а й забезпечити додаткове завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які наразі працюють приблизно на половину своїх потужностей.
Додатково компанія сподівається посилити інтеграцію європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії. Нове підприємство планують забезпечувати гарячекатаним прокатом із Запоріжсталі.
Водночас серед основних перешкод для нових інвестицій у компанії вказують на ситуацію на європейському ринку сталі. За словами Водовіза, запровадження ЄС нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита CBAM впливає на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна.
«Сьогодні всі прагнуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: вводить квоти, діє CBAM. І ці фактори впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна», — підкреслив він.
Ще одним серйозним бар’єром залишається брак доступного фінансування: через війну українські компанії практично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Серед додаткових проблем бізнес називає обмеження державних банків, складні комплаєнс-процедури та відсутність ефективних механізмів страхування воєнних ризиків.
У “Метінвесті” вважають, що для залучення великих інвестицій держава повинна створити умови для кредитування промислових та енергетичних проектів, розширити можливості державних банків і запровадити механізми гарантування та страхування ризиків війни.
«Великі інвестиції — це доступ до інституційних інвесторів. Вони прийдуть в Україну лише тоді, коли буде застрахована хоча б частина воєнних ризиків», — підсумував Олександр Водовіз.
Як відомо, “Метінвест” Ріната Ахметова є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року компанія вклала більше 28 млрд гривень інвестицій. Крім того, компанію визнали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів-інженерів: наразі на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу.