Виробництво Patriot в Україні ‒ експерти розповіли, чому це майже неможливо
Можливість виробництва ракет і пускових установок залежить від США та десятків підрядників.
Україна потребує щонайменше 10 батарей ЗРК Patriot для мінімального прикриття від російських балістичних ракет, тоді як наразі в розпорядженні ЗСУ ‒ лише близько шести. Однак навіть наявні установки стикаються з нестачею ракет. За таких умов одним із потенційних рішень могло б стати локальне виробництво Patriot в Україні, проте приклади інших країн свідчать, що цей процес вкрай складний, потребує мільярдних інвестицій і тривалого часу.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі Defense Express.
Експерти зазначають, що Україна неодноразово закликала до розміщення виробництва ЗРК Patriot на своїй території. Однак на сьогодні жодна країна світу не має повного циклу виробництва цих систем за ліцензією ‒ навіть найтісніші партнери США. Причина в тому, що передача ключової інформації, особливо в оборонній сфері, є вкрай обмеженою, а компанія Raytheon, яка є розробником Patriot, навряд чи погодиться надати повний пакет технологій.
Водночас приклад Польщі показує, що часткова локалізація виробництва можлива. У межах програми Wisla, Варшава ще у 2018 році замовила дві батареї Patriot розширеної комплектації: по дві РЛС AN/MPQ-65 та по вісім пускових установок у кожній, а також 208 ракет PAC-3 MSE на загальну суму 4,75 млрд доларів. Однією з умов контракту була участь польських підприємств у виробництві окремих елементів системи.
Зокрема, Польща встановила всі компоненти ЗРК на шасі власного виробництва Jelcz, локалізувала деякі вузли пускових установок, машин забезпечення, а також організувала їхнє остаточне складання на своїй території. Польська система розпізнавання “свій-чужий” була інтегрована в радарні комплекси.
У другому етапі програми, який триватиме до 2029 року, Польща інвестує ще близько 15 млрд доларів для закупівлі 12 РЛС нового покоління LTAMDS та виробництва 48 пускових установок на національних потужностях. Це дозволить створити до шести батарей (по дві РЛС і вісім пускових у кожній), або ж потенційно 12 окремих ЗРК. Локалізація на цьому етапі ще глибша: мова йде не лише про збирання компонентів, а й про передачу частини технологій, зокрема до систем управління та РЛС.
До складу польських ЗРК також інтегрують оглядові радари PET-PCL і P-18P, вироблені у Польщі. Крім того, стало відомо, що польські підприємства збиратимуть деякі компоненти ракет PAC-3 MSE. Це можливо завдяки тому, що компанія Lockheed Martin володіє польським заводом PZL Mielec, який з 2007 року перейшов під контроль американського концерну (спочатку через Sikorsky, згодом ‒ безпосередньо).
За даними Defense Express, перший етап програми Wisla тривав шість років. Наприклад, підприємство Huta Stalowa Wola поставило перші дві пускові установки у жовтні 2022 року ‒ через чотири роки після укладання контракту.
Що ж до виробництва самих ракет за межами США, то воно обмежене. Єдиним відомим прикладом є японська корпорація Mitsubishi Heavy Industries, яка має ліцензію на збирання до 30 ракет PAC-3 MSE на рік. Проте ця ліцензія видана винятково для задоволення внутрішніх потреб Японії, яка має у своєму розпорядженні 24 батареї Patriot PAC-3.
Ситуацію ускладнює те, що навіть у США виробництво ракет MSE залежить від наявності комплектуючих від кількох підрядників, серед яких Boeing (виготовляє головки самонаведення) та Aerojet Rocketdyne (виробляє твердопаливні двигуни). Відтак ключовим обмеженням залишається не кількість складальних майданчиків, а спроможність постачальників забезпечити виробництво критичних компонентів.
Очікується, що до вересня 2026 року виробництво ракет GEM-T запустять на заводі COMLOG у німецькому Шробенхаузені ‒ спільному підприємстві Raytheon та MBDA. Цей об’єкт, який раніше спеціалізувався на обслуговуванні ракет, нині отримує інвестиції у розмірі 250 млн євро для будівництва нових виробничих потужностей. Згідно з планами Raytheon, до 2027 року COMLOG випускатиме до 420 ракет GEM-T на рік ‒ порівняно з нинішніми 240. Це дасть змогу щорічно виробляти до 180 нових ракет.
Проте й цей проєкт був би неможливим без загальноєвропейської ініціативи European Sky Shield Initiative, у межах якої кілька країн домовилися про спільну закупівлю 1000 ракет GEM-T на суму до 5,5 млрд євро.
Як підсумовують у Defense Express, навіть окремі приклади часткової локалізації виробництва елементів Patriot демонструють, що цей процес можливий лише за умов масштабних контрактів, багаторічної співпраці та значних інвестицій. Реалізувати такий проєкт у короткостроковій перспективі ‒ надзвичайно складно.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що кілька разів просив у США надати ліцензію на виробництво систем протиповітряної оборони Patriot, однак не отримав позитивної відповіді.