Вірменія відмовляється від Росатому – США інвестують 9 млрд у ядерну енергетику
Угода передбачає заміну радянської АЕС Мецамор американськими малими модульними реакторами та збільшення оборонної співпраці між країнами.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс у понеділок підписав з Вірменією угоду про співпрацю в галузі цивільної ядерної енергетики, яка передбачає потенційні інвестиції до $9 млрд. Ця угода має допомогти південнокавказькій країні зменшити багаторічну залежність від Росії в енергетичній сфері, повідомляє Bloomberg.
Документ, відомий як Section 123 agreement, встановлює юридичну основу для американських компаній щодо експорту ядерних технологій, палива та послуг до Вірменії. Він відкриває можливості для американських фірм конкурувати за контракт на заміну радянської атомної електростанції Мецамор, яка зараз забезпечує близько 40% електроенергії країни, на малі модульні реактори (small modular reactors).
«Це прокладе шлях для американських та вірменських компаній укладати угоди щодо цивільних ядерних проектів. Це означає до $5 млрд у початковому американському експорті, плюс додаткові $4 млрд у довгостроковій підтримці через контракти на паливо та технічне обслуговування», — заявив Венс на брифінгу в Єревані. Американський віцепрезидент підкреслив, що це класична ситуація виграшу для обох сторін, яка означає посилення енергетичної безпеки як для США, так і для Вірменії, а також створення великої кількості нових робочих місць.
Російське енергетичне ярмо
З моменту отримання незалежності Вірменія покладалася на Москву як у питаннях енергетики, так і безпеки. АЕС Мецамор експлуатується російською державною корпорацією «Росатом», а ядерне паливо для станції імпортується з Росії. Напередодні візиту Венса представники «Росатому» зустрілися з вірменськими лідерами в Москві, пропонуючи те, що вони описали як «всебічну співпрацю» щодо нових ядерних потужностей.
Однак уряд прем’єр-міністра Нікола Пашиняна все частіше сигналізує про перехід до західних реакторних технологій, посилаючись на безпеку, диверсифікацію та енергетичний суверенітет. Офіційні особи охарактеризували цей крок як стратегічне рішення, а не суто комерційне.
Виступаючи поряд з Венсом, Пашинян заявив, що угода відкриє «нову главу» в енергетичних зв’язках між США та Вірменією і допоможе диверсифікувати енергетичний баланс Вірменії шляхом впровадження того, що він назвав «безпечними та інноваційними» технологіями.
Сфера впливу — Південний Кавказ
Ядерна угода є частиною ширших зусиль США утвердитися на Південному Кавказі — регіоні, затиснутому між Росією, Туреччиною та Іраном, — на тлі зміни регіональних союзів. Вашингтон та Єреван також нарощують оборонну співпрацю: Вірменія отримала поставку американських дронів на суму $11 млн, повідомив Пашинян.
У вівторок Венс має вилетіти до Баку, де американські та азербайджанські чиновники, як очікується, обговорять питання оборонної та енергетичної співпраці.
Візит відбувається через кілька місяців після того, як президент Дональд Трамп виступив посередником у підписанні проєкту мирної угоди між Вірменією та Азербайджаном. Згідно з рамковою угодою, запропонований транзитний коридор через Вірменію отримав назву «Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання» (Trump Route for International Peace and Prosperity, або TRIPP).
Після десятиліть вірності Москва для Єревана стала чужою. Країна, що протягом тривалого часу спиралася на росію у безпеці, крок за кроком обирає Європу. Чому цей розворот відбувається без гучних заяв і чим може завершитися гра на межі між страхом і свободою, пояснює заступник директора Центру близькосхідних досліджень AMES Сергій Данілов у статті “Розлучення без скандалу: як Вірменія тихо виходить з орбіти Кремля”.