Центральні банки від Вашингтона до Лондона і Джакарти готуються оголосити свої перші оцінки економічних наслідків більш ніж двотижневого збройного конфлікту між США та Іраном. Рішення, які будуть ухвалені наступного тижня всіма членами «Великої сімки» та вісьмома з десяти країн світу, валютами яких торгують найбільше, ймовірно, підтвердять інвесторам, що загроза нового інфляційного шоку вже є достатньо серйозною, щоб спонукати їх до підвищеної обережності, повідомляє Bloomberg.
Другий удар за рік
Іранська війна — це вже вдруге менш ніж за рік, коли політика американського президента Дональда Трампа колективно сколихнула світові центральні банки. Перший раз це сталося у квітні, коли його так звані «мита Дня звільнення» спробували перекроїти глобальну торгівлю. Тогочасний досвід невизначеності та ризиків гарантує, що нерви регуляторів залишатимуться напруженими ще місяцями.
Очікування на зниження відсоткових ставок у США суттєво знизились, тоді як ринки вже закладають у ціни можливе підвищення ставок у Великій Британії та єврозоні в другій половині року.
Федеральна резервна система США
ФРС, за загальними очікуваннями, залишить ставки незмінними на засіданні 17 – 18 березня. Однак нарратив навколо цього рішення докорінно змінився: ще кілька тижнів тому передбачалося, що пауза може комфортно тривати місяцями. Тепер же ринки налаштовані значно менш оптимістично через нові потрясіння на ринку праці та стрибок цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході.
Це ставить подвійний мандат ФРС у стан конфлікту: регулятор має одночасно утримувати і низьку інфляцію, і стабільний ринок праці, а нинішній конфлікт одночасно загрожує обом цілям.
Аналітики Bloomberg Economics пояснюють ситуацію так: якщо конфлікт завершиться швидко, можна очікувати незначного зростання безробіття і сповільнення інфляції, що дозволить знизити ставку приблизно на 100 базисних пунктів протягом року. Якщо ж конфлікт затягнеться, утримуючи ціни на енергоносії на високому рівні та підвищуючи інфляційні очікування, ситуація стане значно складнішою.
Ринкові очікування: фінансові ринки закладають 90% імовірність зниження ставки на чверть пункту у 2026 році — найімовірніше, починаючи з вересня.
Європейський центральний банк
ЄЦБ у четвер, за широкими очікуваннями, також залишить депозитну ставку без змін. Проте криза на Близькому Сході фактично вибила регулятора з того «комфортного місця», яке нещодавно публічно описували президент ЄЦБ Крістін Лагард та її колеги.
Ринки вже проводять паралелі з енергетичною кризою 2022 року, коли вторгнення Росії в Україну спричинило різке зростання цін на газ і нафту в Європі. Тоді ЄЦБ довго чинив опір тиску ринків і запізнився з підвищенням ставок — помилка, яку регулятор явно не хоче повторити. Водночас поспішати з новим підвищенням він теж не стане.
Ринкові очікування: ринки повністю закладають щонайменше одне підвищення ставки ЄЦБ на чверть пункту починаючи з липня і оцінюють 70% імовірність другого підвищення до кінця року.
Банк Японії
Банк Японії у четвер, за очікуваннями, залишить базову ставку незмінною, запевнивши ринки у продовженні курсу на нормалізацію монетарної політики. Японія особливо вразлива до зростання цін на нафту, оскільки критично залежить від імпорту енергоносіїв із Близького Сходу.
Висока ціна на нафту має подвійний ефект: вона шкодить японській економіці, але водночас посилює інфляційний тиск — чинник, який регулятори зобов’язані враховувати. Додаткова проблема: надто «голубина» риторика може ще більше послабити єну, яка в п’ятницю впала до найнижчого рівня щодо долара з 2024 року.
Ринкові очікування: трейдери схиляються до одного підвищення ставки на чверть пункту до липня і закладають 90% імовірність другого підвищення до грудня.
Банк Англії
Рішення, яке ще місяць тому голова Банку Англії Ендрю Бейлі характеризував як «50 на 50» щодо можливого зниження ставки, тепер із високою вірогідністю буде на користь збереження ставки незмінною у четвер.
Економісти прогнозують, що якщо нинішнє зростання цін на нафту і газ виявиться тривалим, інфляція може повернутися на рівень, що більш ніж удвічі перевищить цільовий показник центробанку в 2%. Це змушує регулятора розвернутися обличчям до захисту від цінового тиску, попри тривожні сигнали щодо уповільнення зростання економіки. Зокрема, опубліковані в п’ятницю дані показали, що британська економіка несподівано не зросла в січні.
Ринкові очікування: до початку американо-ізраїльських авіаударів по Ірану ринки закладали два зниження ставки на чверть пункту до кінця року. Тепер фінансові ринки оцінюють 60% імовірність підвищення ставки у 2026 році. Найімовірніше, з липня.
Банк Канади
У середу Банк Канади, за очікуваннями, збереже ставку на рівні 2,25%. До цього рішення додається два важливі сигнали: дані про споживчі ціни за лютий, що вийдуть за два дні до засідання, та статистика ринку праці, яка в п’ятницю зафіксувала найбільше скорочення зайнятості за останні чотири роки.
Ринкові очікування: підвищення ставки на чверть пункту у жовтні повністю закладено в ринкові ціни.
Національний банк Швейцарії
Центральний банк Швейцарії у четвер проводить перше квартальне засідання року. Ринки пильно стежитимуть за тим, як регулятор відреагує на зміцнення франка до десятирічних максимумів відносно євро. Тим більше що швейцарські регулятори вже порушили свою традиційну мовчанку і заявили про готовність до валютних інтервенцій.
Підвищення цін на нафту створює певний інфляційний тиск, що частково знімає з банку необхідність різких дій. Економісти одностайно прогнозують збереження ставки на нульовому рівні.
Ринкові очікування: свопи закладають 85% імовірність підвищення ставки у 2026 році, починаючи з вересня.
Банк Швеції (Riksbank)
Шведський центральний банк, за очікуваннями, залишить базову ставку незмінною на рівні 1,75% у четвер. Шведська економіка поступово зміцнюється, тоді як інфляція вже знизилася нижче цільового показника в 2% — ситуація, що відрізняє Швецію від більшості інших економік G7 у нинішньому турбулентному середовищі.
Ринкові очікування: 50% імовірність підвищення ставки на 25 базисних пунктів починаючи з червня.
Резервний банк Австралії
У вівторок Резервний банк Австралії розгляне питання про друге поспіль підвищення облікової ставки, що зараз становить 3,85%. Минулого місяця він став першим великим центральним банком розвинутих ринків, який підвищив ставку цього року через стійкий інфляційний тиск і надлишковий попит в умовах обмеженої пропозиції. Після цього рішення статистика підтвердила стійкість економіки, а іранська війна лише посилила занепокоєння щодо внутрішнього цінового тиску.
Ринкові очікування: фінансові ринки схиляються до трьох підвищень ставки австралійського регулятора у 2026 році, починаючи з вівторка.
Бразилія
До початку іранської війни центральний банк Бразилії майже напевно мав би розпочати цикл пом’якшення монетарної політики: у січні регулятори сигналізували, що березневе зниження ставки є їх базовим сценарієм. Тепер замість очікуваного зниження на пів пункту консенсус прогнозує лише чверть пункту, а частина аналітиків не виключає і повної паузи із збереженням ставки на рівні 15%.
Банк Індонезії
Центральний банк Індонезії у вівторок, за очікуваннями, збереже ставку на рівні 4,75%. Регулятори намагаються знайти баланс між стабільністю рупії і новими ризиками для споживчих цін. Хоча паливні субсидії, ймовірно, пом’якшать вплив подорожчання нафти на населення, такі заходи загрожують роздути бюджетний дефіцит — що, своєю чергою, може спровокувати відтік капіталу та послабити валюту.
Інші рішення тижня
Календар інших важливих подій тижня виглядає так:
Середа
- Ісландія має намір підвищити ставку на чверть пункту до 7,5% через інфляцію на рівні 5,2%;
- Гана може сповільнити або зупинити цикл пом’якшення після чотирьох великих знижень ставки;
Четвер
- Чехія, Україна і Тайвань очікувано збережуть ставки незмінними;
П’ятниця
- Парагвай стикається з протилежною проблемою — інфляція вже шість місяців поспіль уповільнюється і зараз становить лише 2,3% при цільовому показнику 3,5%. Центробанк країни має вирішити, як діяти.
Архітектор «трампономіки 2.0» Стівен Міран мріяв повернути США статус «глобального митаря». Натомість Трамп опинився в ситуації геополітичного боксу зі зв’язаними руками — без грошей для бюджету, без козирів для переговорів із Китаєм і з перспективою поразки республіканців на осінніх довиборах. Економіст Олексій Кущ у статті «Митар без митних скрижалів. Що залишилося від амбітних економічних планів Трампа» пояснює, чому ж «трампономіка 2.0» не спрацювала.