Але лише один сценарій більш-менш стабільний.
Аналітики за допомогою теорії ігор визначили, що існує два сценарії подальшої війни Росії в Україні, за яких жоден із гравців не зможе покращити своє становище. Відповідно, це призведе до зупинки війни. Однак лише один сценарій більш-менш стабільний. Про результати дослідження на основі теорії ігор, поведінкових моделях і системно-динамічному моделюванні, яке здійснила Advanter Group для спільноти Future Founders, пише Андрій Длігач, д.е.н., професор КНУ імені Тараса Шевченка, у статті “Світ-2026. У пошуках рівноваги, або Кінець епохи лінійних прогнозів”.
“Використовуючи апарат теорії ігор, ми шукали так звану рівновагу Неша — стан, у якому жоден із гравців не може покращити своє становище, змінивши стратегію в односторонньому порядку. При цьому аналізувались ігри як для всіх п’яти суб’єктів, так і для трьох (де Росія і Україна не розглядалися як самостійні суб’єкти) і чотирьох (без України як суб’єкта)”, – пояснює автор.
Аналіз показав, що 2026 року система має дві ключові комбінації стратегій гравців, відображені у відповідних сценаріях, при яких досягається рівновага:
- сценарій S1 (позиційна війна) як “Координаційна рівновага”: це сценарій, де всі гравці змирилися з неможливістю швидкої перемоги. Він потребує колосальних зусиль для підтримки балансу: Захід дає рівно стільки зброї, щоб Україна не програла, а РФ тисне рівно стільки, щоб не спровокувати прямого втручання НАТО. Це виснажлива, але зрозуміла для глобальних еліт ситуація;
- сценарій S6 (угода США—РФ) як “Пастка спокою”: моделювання вказує на те, що система демонструє сильний дрейф саме у бік S6. Гравцям здається, що домовитися між собою — це найкоротший шлях до стабільності. Проте тут криється головний ризик: сценарій S6 є точкою рівноваги лише на папері. Насправді він не розв’язує фундаментальних суперечностей і є лише прелюдією до ще більшої дестабілізації.
“Проблема 2026 року полягає в тому, що світ намагається знайти комфортну рівновагу там, де її не може бути апріорі. Коли стратегічні цілі сторін (знищення суверенітету України vs відновлення міжнародного права) є діаметрально протилежними, будь-яка середня точка — це не мир, а лише накопичення енергії для нового вибуху”, – підкреслює автор.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.