До початку опалювального сезону залишається менше місяця – формально він починається 15 жовтня. Наскільки готова Україна до холодів і чи є ризики взимку залишитися без тепла, розбирався спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.
На сьогодні ситуація в енергетиці України не викликає особливих побоювань, якщо не зважати на ймовірність посилення атак на об’єкти електрогенерації та газової інфраструктури. І такі атаки напевно будуть, про що заявив днями президент Володимир Зеленський.
Наразі ж енергосистема збалансована, що дає змогу в періоди, коли генерація перевищує споживання, навіть експортувати електроенергію до сусідніх країн, насамперед, до Угорщини та Молдови.
Міненерго підтверджує стабільність роботи енергосистеми, але водночас наголошує, що відновлювальні роботи пошкоджених обстрілами енергооб’єктів іще не завершено.
“Ведеться підготовка енергосистеми до зимового періоду: проводяться ремонти і модернізація об’єктів, створюються запаси необхідного обладнання, посилюється захист ключових інфраструктурних об’єктів. Усі ці заходи мають на меті гарантувати українцям стабільне постачання світла і тепла”, – повідомляє Міненерго.
Як Україна забезпечується теплом
Теплопостачання України забезпечують близько 40 теплоелектроцентралей. Майже половина з них – системоутворюючі. Тобто великі об’єкти, що забезпечують теплом і гарячою водою великі міста. Серед них: Київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, Харківські ТЕЦ-3 і ТЕЦ-5, Дарницька ТЕЦ, Сумська, Черкаська, Криворізька, Одеська та інші ТЕЦ.
Також для теплопостачання працюють понад 10 тисяч котелень. Вони подають тепло для невеликих міст, мікрорайонів, селищ і промислових підприємств.
Основні постачальники тепла – це комунальні підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), які перебувають у власності міст і громад. Фактично за їхню готовність до зими та роботу в період опалювального сезону відповідають органи місцевої влади. Найбільші з підприємств ТКЕ – “Київтеплоенерго”, “Харківські теплові мережі”, “Львівтеплоенерго”, “Одесаобленерго”.
Як Мінгромад готується до зими
В уряді кажуть, що готовність до зими в усіх секторах становить понад 80%. І основна складова підготовки до зими – це захист об’єктів, зокрема й теплогенерації, від обстрілів. У Мінгромад детальну інформацію з цієї теми не дають з міркувань безпеки.
У регіонах побоюються насамперед за безпеку великих об’єктів теплопостачання (ТКЕ і ТЕЦ), сказав у коментарі РБК-Україна президент асоціації “Укртеплокомуненерго” Арсентій Блащук.
“У нас дуже багато невеликих об’єктів теплопостачання, вони розташовані в багатьох населених пунктах. Є багато заміни для них – це резервні та пересувні котельні. Але виклики можуть бути саме для великих об’єктів”, – сказав він.
У Мінгромад на запит РБК-Україна повідомили, що зараз готуються спеціальні “паспорти безпеки” об’єктів критичної інфраструктури. “Це офіційний документ, який розробляє оператор (теплокомуненерго або ТЕЦ) для свого об’єкта. У ньому прописуються плани і заходи щодо захисту від можливих загроз (повітряні удари, диверсії, кібератаки, пожежі тощо)”, – повідомили у відомстві.
Більшість великих теплових об’єктів в Україні віднесено до критичної інфраструктури. І зараз триває процес внесення цих об’єктів до державного Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, уточнили в Мінгромад.
“Це робиться для того, щоб максимально убезпечити їх від атак із повітря”, – повідомили в міністерстві.
На інфраструктурних об’єктах встановлюються захисні конструкції і тимчасові біг-беги міняються на більш надійні габіони, підвищується висота захисних споруд, відновлюються пошкоджені укріплення після обстрілу, матеріально підтримуються мобільні вогневі групи, що безпосередньо прикривають об’єкти від атак з повітря.
Крім того, на випадок руйнувань розгортається мережа резервних джерел енергії. Для комунальних підприємств за підтримки міжнародних партнерів уже поставлено і частково змонтовано:
- 334 когенераційні установки (одночасно виробляють електрику і тепло) загальною потужністю 331,6 МВт,
- 272 блочно-модульні котельні загальною потужністю 500,3 МВт, 272 блочно-модульні котельні загальною потужністю 500,3 МВт
- 6 газотурбінних установок загальною електричною потужністю 63,5 МВт
Частина обладнання, повідомили в Мінгромад, уже готова до роботи: 190 когенераційних установок загальною потужністю 146,2 МВт і 134 котельні загальною потужністю 266,2 МВт.
Когенераційне обладнання зменшує залежність від магістральних мереж і великих котелень та підвищує стійкість системи до аварій і пошкоджень.
“Тобто, якщо в разі обстрілу з ладу вийде основне джерело енергії – наприклад, центральна ТЕЦ, – тоді такі автономні об’єкти живлення зможуть підтримувати роботу критичної інфраструктури та обігрівати лікарні, школи та житлові будинки”, – зазначили в міністерстві.
У регіонах турбуються через можливі відключення
В Асоціації міст України розглядають три основні загрози, які можуть негативно вплинути на забезпечення теплом регіональних споживачів у зимовий період.
Насамперед, це обстріли. І тут прогнози робити складно, зазначила радник голови Асоціації міст України (АМУ) Оксана Продан. При цьому вона підтвердила, що в регіонах за три роки життя у воєнних умовах накопичено достатньо генераторів та інших установок для забезпечення електроенергією невеликих об’єктів, зокрема, критичної інфраструктури.
Другий ризик – рішення НКРЕКП про відключення електроенергії непобутових споживачів, зокрема ТКЕ і водоканалів, за борги. Таке рішення зараз готується регулятором. І як ідеться в пояснювальних документах, воно має “забезпечити впровадження дієвого механізму впливу на непобутових споживачів з метою запобігання утворенню заборгованості перед електропостачальником, а також зміцнення фінансової стабільності ринку електричної енергії”.
Наразі від електроенергії за борги доволі просто можна відключати побутових споживачів. З непобутовими складніше – вони можуть уникнути відключення, оскарживши борг у суді. Тобто факт звернення до суду є блокуванням відключення. Регулятор пропонує, щоб можливість відключення клієнта діяла до остаточного рішення суду. Джерела видання кажуть, що на такому рішенні наполягають енергетики.
Борги – третій ризик. В АМУ кажуть, що їх у підприємств ТКЕ і водоканалів багато, причому не тільки за електроенергію, а й за газ. І складнощі можуть виникнути в багатьох регіонах, якщо процедуру відключення буде змінено. “Це може стати проблемою для всіх великих міст і всіх міст у зоні бойових дій, оскільки вони всі з боргами”, – зазначила Продан.
За її словами борг, підтверджений урядом, становить 64 млрд гривень у підприємств, що постачають послуги теплопостачання. Переважно це борг за спожитий газ, який майже на 80% формує вартість послуги. Близько 2 млрд гривень боргу припадає на водоканали, де велику частку займає електроенергія. Тож рішення НКРЕКП не має суттєво вплинути на ситуації з постачанням тепла, оскільки воно стосується лише електроенергії.
До того ж співрозмовники видання, знайомі з процесом підготовки рішення НКРЕКП, кажуть, що ймовірність затвердження нового порядку відключень від електроенергії непобутових споживачів досить велика. Але навряд чи воно буде активно застосовуватися. Найімовірніше, це рішення виконуватиме стимулюючу роль для зниження боргів перед енергопостачальними компаніями. А основним ризиком у період осінь-весна все-таки залишається загроза обстрілів і рівень пошкодження підприємств ТКЕ і водоканалів.