Вибрановський про неповоротку бюрократію та нові виклики

Вибрановський про неповоротку бюрократію та нові виклики 1

Що поєднує ініціативи Трампа та Маска, які здаються ковбойством, та аналітичні звіти європейців, які здаються нудними?

Пошук ефективності. Не врахуємо цього — не буде в нас ні build back, ні better. 

За лаштунками витівок Маска з його DOGE чітке розуміння тренду — бюрократія стала неповороткою, не відповідає на виклики технологічної революції, державна машина має працювати швидше. Основа звітів Маріо Драгі минулого року та стратегії, презентованої Фон дер Ляєн минулого тижня — пошук шляхів збільшення ефективності роботи економіки, створення можливості для інновацій та залучення капіталу в нові технології. 

Не має значення, що ми думаємо про ці способи відповісти на тренд. Має значення сам тренд, про який чітко пишуть і в IMF і в консалтингових агенціях (картинка зі звіту McKinsey): майбутнє економічне зростання можливе лише за умови збільшення продуктивності роботи. Бо зростання через експансію на нових ринках та через зростання населення вже не варіант. 

Це стосується нас напряму. 

Саме пошук ефективності став новим трендом, який визначатиме можливості залучення грошей в Україну. 

Спосіб обговорення потенціалу “відбудови країни” з іноземними партнерами дуже змінився. Якщо раніше обговорювали “як нам допомогти вистояти”, то зараз всі шукають взаємовигідних проєктів. На закритих круглих столах з американцями та ввічливих зустрічах з європейцями звучить одна і та ж тема: “Чи може Україна запропонувати проєкти, які дозволять зростати разом”? 

Очікування економічних пертурбацій в повітрі — подивіться на останні цифри групи “Рейтинг” щодо страхів людей. Основні страхи — економічна криза та зростання цін. Можна критикувати людей, що “не бачать війну”. А можна сприймати це як попередження, що більш по-дорослому.

Чи готові ми до тренду пошуку ефективності? Cкажемо так, частинки пазла для цього є. 

  • Наші приватні компанії вижили й навіть розвиваються під час війни. Є досвід, вміння та бачення;
  • у багатьох громадах є потенціал для збільшення робочих місць. Приховане безробіття значне, як і потреба запропонувати щось людям, які виїхали;
  • можливості побудови нових підприємств швидше, ніж будь-де в ЄС, очевидні. Боротьба проти регулювань (red tape) в ЄС тільки починається, і Україна для європейців це територія можливостей; 
  • через валютні правила значна кількість грошей може інвестуватися в нові проєкти, в людей значні заощадження, але все це лежить без руху; 
  • старт новим проєктам можуть дати публічні інвестиційні кошти в рамках другого сегменту Ukraine Facility. Вони там саме для цього — торувати шлях для приватних інвестицій у відбудову; 

Чи складаємо ми ці частинки пазла в державну політику? На жаль, ні.  

Незалежний звіт про виконання умов Ukraine Facility показав, що стратегія залучення публічних інвестицій в приватний сектор знаходиться “на етапі нестримної розробки”. Це тільки штрих до проблеми. Найбільша проблема — ми досі пропонуємо європейцям та американцям в рамках відбудови фінансувати державні та комунальні проєкти, з яких складається так званий “Single project pipeline”. 

Залишаючи за бортом найбільш ефективний сектор: приватний. І йдеться не про олігархічні компанії, які займаються state capture, йдеться про сотні та тисячі підприємств, фірм, стартапів, компаній.  

Іншими словами — намагаємося пливти проти течії, пропонуючи інвесторам не ефективні партнерства бізнесу та громад, а державні проєкти. 

Що з цим робити? Те, що в Україні вдається найкраще. Колись Віктор Пинзеник казав: “Добре, що в нас немає міністерства бананів, бо ніхто би бананів і не спробував“. 

Не треба чекати нестримної розробки урядових стратегій. Бізнес та громади мають самі аналізувати тренди, шукати можливості співпраці й “пробивати” їх реалізацію, пропонуючи партнерства. Ми, в  Ukraine Facility Platform шукали win-win проєкти у сфері енергетики минулого року, цього додатково запускаємо роботу сектору агропромислового комплексу та ще кількох (i’ll keep you posted).  

Переконаний, що над цим вже зараз працюють в асоціаціях, аналітичних центрах, офісах компаній та меріях. Пошук ефективності — завжди децентралізована вправа.

Джерело

Про автора. Роман Вибрановський, український журналіст, голова правління Center for Human Capital

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

 

 

Джерело

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що ви з цим згодні, але ви можете відмовитися, якщо хочете.ПрийнятиДетальніше

Політика конфіденційності