Вернівський про те, чому війна проти РФ не є війною майбутнього

Захід нас забезпечив невеликою часткою власних технологічних можливостей. І вони дали нам змогу виграти декілька битв

Війна України проти Росії це не новий тип війни майбутнього, як часто говорять у нас.

Це війна двох промислово відсталих та неефективних економік, які мали величезні запаси зброї ще з часів СРСР. Хоча запаси України значно зменшились через вибухи на складах та розпродаж, але теж залишались досить великими.

І методи ведення війни в обох залежать від власних технологічних можливостей. Може памʼятаєте як в перші 2 роки повномасштабного у нас часто говорили: “У ворога більше зброї, але ми їх випереджаємо з ефективності”. Так цю ефективність нам забезпечили Himars та високоточна західна артилерія.

Тільки знову ж таки. Захід нас забезпечив невеликою часткою власних технологічних можливостей. І вони дали нам змогу виграти декілька битв, повернути частину територій і навіть переконали суспільство в перемозі.

Уявляєте, якщо лише 20 Himars наробили стільки шуму, то що можуть зробити 400? А ще в них є флот, авіація. Зараз ворог КАБами фактично змінив ситуацію на свою користь. А ви уявляєте, що могли б тоді зробити 100-200 F-16?

Проблема в тому, що ці засоби є зараз у союзників, але вони їх нам не дають.

Саме тому, через дефіцит авіації, у нас високу роль відіграє артилерія. А через дефіцит снарядів у нас почало розвиватись виробництво дронів. Тому що це дешевше і простіше. Бо для снарядів треба приміщення, дороге обладнання. А дрони можна збирати в офісі. Знову ж таки. Через відсутність ракетних програм, в нас почали розвідувальні дрони переробляти в камікадзе. Бо це так само дешевше і простіше.

Тут хочу пояснити. Особисто я не сперечаюсь, що дрон може стати зброєю майбутнього, але кустарно спаяні з іноземних компонентів дрони навряд чи стануть законодавцями мод у цьому напрямі

Тільки знову ж таки. Якщо в нас високу роль відіграє артилерія і дрони через наші слабкі технологічні можливості, то в союзників може бути інше бачення. І воно насправді таким є. Бо в них можливості більші ніж у нас.

І ще один момент. Просто подумати. Між Україною та РФ є сухопутний кордон. Між США та Китаєм — океан.

Джерело

Про автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Джерело