Вернівський про нерівність умов у справі перспектив молодих

Вернівський про нерівність умов у справі перспектив молодих 1

Зараз ми дійсно живемо в унікальний час, коли 20-річні можуть стати мільярдерами

От тільки коли хтось наводить такі приклади, то я бачу зовсім іншу картину. Тобто я бачу приклади 20-річних мільярдерів у , але не знаю жодного такого прикладу в Україні. Також я знаю приклади, коли українці в молодому віці ставали мільярдерами в США, але не в Україні.

Тому навіть такий простий приклад з мільярдерами доводить, що не тільки від таланту чи геніальної ідеї залежить те, що ти станеш мільярдером. Також твоя стеля обмежується місцем, де ти проживаєш. 

Також я не бачу проблем, коли люди в молодому віці створюють бізнеси, будують стрімкі карʼєри. От тільки навіть за тим успіхом часто не враховується, в якому середовищі виросли діти. У нас цю тему ніхто не досліджував, але в США переважна кількість молодих підприємців – це діти з заможних сімей. 

Бо діти з заможних сімей завжди могли розраховувати на фінансову підтримку від батьків, а бідні – ні. Навіть коли відомі батьки кажуть, що нічим не допоможуть своїм дітям, але ці діти мають за спиною впливове імʼя, що часто є важливішим, ніж гроші. І якщо в них достатньо розуму, то вони зуміють цим скористатися.

Колись я вже наводив цей приклад. Акіо Моріта заснував компанію у 25 років, а Соічіро Хонда лише в 40. Просто тому, що Моріта був із заможної сімʼї, а Хонда з бідної. 

І це лише приклад, як соціальне становище впливає на успіх. 

Однак факторів, які впливають на успіх, може бути набагато більше. На успіх дуже сильно впливає та ж сама самовпевненість, яка не завжди є еквівалентом компетентності. Той самий синдром Даннінга-Крюгера чого вартий. Чи може бути навіть таке, коли людина розуміє свою невідповідність посаді, але все одно бреше, бо посада – це статус. Може бути, коли люди, що приймають рішення щодо призначення, самі не розуміють вимог до кандидата і беруть тих, хто, на їхню субʼєктивну думку, підходить на неї. 

І це лише приклади недосконалості ринкової системи. Без непотизму. 

А якщо сюди ще додати непотизм? Причому непотизм стосується не лише просування тупих, а й навіть людей зі здібностями вище середніх. Коли й підкопатись нема до чого. От тільки навіть такі випадки суттєво зменшують можливості для тих, у кого таких звʼязків нема. Навіть якщо вони краще підходять на цю роль. 

І таких нюансів є дуже багато.

Джерело

Про автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Джерело