Верховна Рада затвердила значну угоду з Європейським Союзом та Меморандум про взаєморозуміння. Мова йде про залучення фінансової підтримки – до 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.
Документ ухвалили за основу та в цілому 298 народних депутатів.
Угоду підписали 27 травня у Брюсселі та Києві. Кредитором є ЄС через Європейську комісію, а від України – Національний банк як агент-позичальник. Кошти виділяються для подолання негативних наслідків війни та підтримки стабільності економіки України.
Основні моменти про кредит: мільярди під заставу репарацій
Хоча юридично ця допомога є довгостроковою пільговою позикою, для державного бюджету України вона буде мати характер гранту. Україна отримує фінансування на унікальних умовах:
- Хто покриває відсотки: Всі витрати на обслуговування кредиту (відсотки) повністю покриватимуться за рахунок бюджету Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.
- Хто поверне борг: Україна буде гасити цю позику лише у разі отримання репарацій від Російської Федерації. Таким чином, поточного реального боргового навантаження на український бюджет цей кредит не створює.
На що витратять кошти: закупівля зброї та покриття дефіциту
Угода визначає чіткий план фінансування на 2026 рік – загалом до 45 мільярдів євро. Цю суму офіційно розділили на два основні напрями:
- На закупівлю озброєння (до 28,3 млрд євро): ці кошти будуть спрямовані на фінансування оборонно-промислового потенціалу України, придбання зброї та розвиток вітчизняного виробництва озброєння.
- Бюджетна підтримка (16,7 млрд євро): гроші підуть на закриття “дірки” в державному бюджеті та соціальні витрати. Ця сума ділиться навпіл: половина надійде через програму Ukraine Facility, а інша половина (до 8,35 млрд євро) – це пряма макрофінансова допомога, яка буде виплачуватися трьома траншами.
Графік виплат та три вимоги ЄС
Макрофінансова допомога на 2026 рік у розмірі 8,35 млрд євро розбита на три частини:
- Перший транш – 3,2 млрд євро (надійде одразу після набрання чинності угодою).
- Другий транш – 3,7 млрд євро.
- Третій транш – 1,45 млрд євро.
Щоб отримати кожну наступну виплату (інтервал між якими має становити не менше трьох місяців), Україна зобов’язана виконувати три основні умови:
- Дотримуватися та поважати демократичні механізми, багатопартійну систему, верховенство права та права людини (включаючи меншин).
- Отримувати позитивні оцінки від Єврокомісії щодо реалізації реформ.
- Не скасовувати та не послаблювати ті антикорупційні заходи, які вже були впроваджені раніше за вимогами ЄС чи МВФ.
Посилки та ПДВ для ФОП: які реформи має провести Україна
Для отримання коштів Україна підписала перелік конкретних зобов’язань. Офіційний документ містить довгий список структурних змін у податковій та митній сферах, розподілених під різні транші.
Зокрема, Україна погодилася на важливі зміни, які вплинуть на звичайних українців та підприємців:
- Оподаткування міжнародних посилок. Скасування ліміту у 150 євро за винятком товарів для сектору безпеки та оборони (наразі нижче цього “порогу” ПДВ і мито з посилок не стягується).
- Оподаткування доходів від цифрових платформ (таксі, кур’єри, маркетплейси).
- Продовження 5% військового збору ще на 3 роки (вже проголосовано).
- Реформа спрощеної системи для ФОПів, особливо 3-ї групи.
- Боротьба з дробленням бізнесу для уникнення сплати податків.
- Запровадження диференційованих ставок податку для ФОП 3-ї групи залежно від виду діяльності.
- Продовження реформи ПДВ і митниці.
- Новий Митний кодекс за стандартами ЄС.