Верховна Рада не підтримала голосування за сім постанов, які перешкоджали підписанню змін до державного бюджету на 2026 рік. Закон набере чинності після підпису президента
Про це інформує кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.
Депутати розглянули сім проєктів постанов, які блокували законопроєкт №15224 про зміни до державного бюджету. Жодна з них не отримала необхідної кількості голосів — найбільше підтримки здобула одна з постанов, за яку проголосували 24 депутати. Таким чином, Рада розблокувала підписання закону та його набрання чинності.
Закон, ухвалений парламентом 10 червня, передбачає збільшення витрат на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн — переважно за рахунок фінансової допомоги з боку Євросоюзу. Відповідно до нього, 1,3 трлн грн мають бути спрямовані на озброєння, військову техніку, боєприпаси, закупівлю та ремонт техніки. Ще 174 млрд грн виділено на грошове забезпечення військовослужбовців, 14,6 млрд грн – у резерв сектору безпеки та оборони.
40 млрд грн планують виділити на стійкість регіонів перед зимовим періодом, зокрема на захист критичної інфраструктури, котельні, когенерацію та резервне живлення. Інші 40 млрд грн додатково спрямують до резервного фонду державного бюджету.
На які недоліки в проєкті закону звернули увагу ініціатори блокуючих постанов
Основна проблема, на яку акцентували увагу народні депутати, що виступали проти цього законопроєкту: зміни до Держбюджету передбачають вилучення 40 млрд грн із програми закупівлі озброєння Міністерства оборони та їх перенаправлення у Резервний фонд. При цьому, як повідомляла нещодавно Рахункова палата, в першому кварталі цього року Кабінет Міністрів витратив 96,3% річного резервного фонду, а 38% цих коштів були спрямовані на заходи, що не відповідають меті створення фонду
Під час розгляду, як зазначає Укрінформ, авторка блокуючої постанови 15224-П позафракційна депутатка Анна Скороход підкреслила проблеми з грошовим забезпеченням військовослужбовців і необхідність перенаправити 40 млрд грн з Резервного фонду на потреби армії. Вона зазначила, що на сьогодні нестача фінансування в Міноборони становить 270 мільярдів гривень.
Співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко, авторка проєкту постанови 15224-П1, у свою чергу заявила про необхідність зупинити деякі урядові ініціативи, такі як “3000 кілометрів Україною”, “Національний кешбек”, зокрема на пальне, та перенаправити кошти на Сили оборони. Вона підкреслила, що ключовим пріоритетом мають бути Збройні Сили України, тому потрібно забезпечити повернення 40 млрд на закупівлю зброї.
“У прийнятому скандальному бюджеті немає коштів на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Натомість там вилучено 40 млрд грн з Міноборони, з “закупівлі зброї”. Такий бюджет не має права на існування”, – написала Ірина Геращенко.
Народна депутатка підкреслила, що необхідно зрозуміти, з якої статті буде підвищуватися грошове забезпечення військових, “оскільки в проголосованому бюджеті на це не виділяється жодної копійки”.
Народний депутат із фракції “Голос” Ярослав Железняк також зазначив, що ухвалений закон про бюджет не передбачає збільшення базового грошового забезпечення військовослужбовців.
“Якимось дивним чином, закладаючи 1,5 трлн додаткових грошей іноземних партнерів на військові потреби, єдине міністерство, у якого забирають гроші (40 млрд), а не додають – Міністерство оборони”, – заявив парламентарій.
Авторка блокуючої постанови 15224-П4 Марія Іонова (“ЄС”) зазначила, що ухвалення цього закону означає “перекидання грошей від армії на політичні проєкти Банкової”. Вона підкреслила, що наразі важливо встановити терміни служби для захисників та підвищити фінансову мотивацію для них.
“Ви говорите про кіл-зону, дипломатію дронів, але забираєте 40 мільярдів якраз із цієї дипломатії дронів. Під час війни має діяти один головний принцип. Армія – це перший пріоритет держави. Тому фракція “Європейська Солідарність” закликає вас підтримати проєкт Постанови про скасування змін до Держбюджету і повернути 40 мільярдів гривень сектору безпеки та оборони”, – сказала Марія Іонова.
Що передувало
Питання збільшення фінансування армії обговорювалося в парламенті протягом кількох місяців. Ще у грудні 2025 року “Євросолідарність” зареєструвала зміни до держбюджету-2026, вказавши на дефіцит в оборонному бюджеті щонайменше у 350 млрд грн і вимагаючи підвищити зарплати військовим.
8 травня уряд затвердив зміни до держбюджету: 1,56 трлн грн додаткових надходжень від ЄС мали бути спрямовані на оборону та безпеку — зокрема 174,3 млрд грн на зарплати військовим, 1,37 трлн грн на розвиток озброєння. 10 червня Верховна Рада підтримала законопроєкт 242 голосами — видатки на безпеку та оборону мали досягти рекордних 4,4 трлн грн.