Бізнес в Україні використовує дві основні схеми, щоб обійти валютне законодавство. Банки не завжди реагують вчасно.
“Основні схеми – неповернення валютної виручки та фіктивний імпорт. Українські компанії експортують товар, але контрагенти за нього не розраховуються. Після 180 днів компанія зникає або припиняє діяльність”, – повідомив він.
При цьому виявлено випадки, коли на одного власника оформлювали 40-50 компаній, а їхні акціонери були зареєстровані у притулках для безхатченків.
“Банківська система не завжди ефективно реагує: банки закривали рахунки без наявних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами клієнтів, завершуючи валютний нагляд”, – розповів Олійник.
За його словами, це дозволяло таким компаніям зникнути. “Нам довелося внести зміни до законодавства, які заборонили банкам завершувати валютний нагляд навіть у випадках закриття рахунків таким клієнтам”, – сказав чиновник.
Фіктивний імпорт працює через передоплату, повідомив Олійник. У таких випадках до 90% товару ніколи не поставлялося в Україну, а компанія зникала.
Інші схеми
Також, за його словами, для отримання коштів у валюті за кордоном використовували деякі фінансові інструменти.
“Наприклад, купували американські облігації в Україні за гривні, до настання строку погашення виводили ці облігації на рахунки в цінних паперах, відкриті у іноземних депозитарних установах. А потім отримували погашення у валюті, що відбувалося вже за кордоном за цими облігаціями”, – розповів Олійник.
За його словами, аналогічні порушення є і в державних закупівлях для оборонних потреб: завищені ціни, відсутність поставок або їх фіктивність.