В Україні працюють над створенням єдиного Реєстру дропів: люди, які потраплять до цього переліку, можуть втратити будь-який доступ до банківських послуг. Однак якщо рахунок використовували російські спецслужби для оплати за теракти, власник картки може навіть потрапити за ґрати
Хто такі дропи, або грошові мули
“Грошові мули” (або дропи) – це люди, які за винагороду передають в користування свої платіжні картки та банківські рахунки іншим особам, допомагаючи в такий спосіб (свідомо чи несвідомо) шахраям.
Як правило, це люди, які “ведуться” на пропозиції легкого заробітку в інтернеті. Часом вони самостійно переказують кошти на вказані рахунки, часом просто віддають свої картки в оренду за винагороду. Як правило, фінансових мулів використовують для ухилення від сплати податків, відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом чи кібершахрайства.
Скажімо, навесні цього року детективи БЕБ та за сприяння Національного банку України викрили групу осіб, які організували роботу нелегальних процесингових центрів. Офіси працювали у Києві, Харкові, Одесі, Житомирі, Кременчуці та Кривому Розі. Їх добовий обіг міг сягати 5 млн грн оборотних безготівкових коштів із використанням карткових рахунків дропів. Для роботи організатори налагодили постійний потік фізичних осіб – дропів. Вони за винагороду надавали свої особисті дані для відкриття банківських рахунків. Крім того, детективи встановили близько 4 тисячі фізичних осіб, банківські рахунки яких використовувалися без їх відома.
Що дасть створення Реєстру дропів
НБУ працює над створенням спеціального Реєстру, куди банки подаватимуть дані про осіб, яких викрили на участі у дроп-схемах.
“Це стосується дропів, які свідомо чи несвідомо надають в оренду свої картки для проведення сумнівних операцій, – каже у коментарі Еспресо фінансовий експерт Віктор Гальчинський. – Саме через те, що ця проблема дропів набула широкого розголосу, НБУ впровадив шестимісячне обмеження переказів з картки на картку у розмірі 150 тис. грн на місяць. НБУ це обмеження не продовжив, але банки уже самі відповідно до міжбанківських домовленостей та підписаного за ініціативи НБУ меморандуму і обмеження зберігають”.
Коли запрацює так званий Реєстр дропів, поки не зрозуміло. Однак він суттєво ускладнить життя людям, чиї рахунки засвітились у дроп-схемах, адже після того, як один банк заблокує їхні рахунки, відкрити їх в іншому буде проблематично.
“Цей реєстр запрацює лише тоді, коли буде ухвалений відповідний закон. Однак ще на етапі, коли НБУ впроваджував обмеження на перекази, я повторював, що люди мають бути свідомі, що рано чи пізно такий реєстр дропів з’явиться”, – каже Віктор Гальчинський.
За його словами навіть тепер чимало банків не хочуть обслуговувати клієнтів, які беруть участь у сумнівних схемах.
“Уже тепер багато банків відстежують таких людей і припиняють з ними ділові відносини. Якщо ви будете здавати в оренду рахунки, ви ризикуєте тим, що банківська система просто не буде вас обслуговувати: отримати кредит чи навіть відкрити рахунок у будь-якому банку буде складно. Ймовірно, до таких підозрілих клієнтів можуть бути запроваджені додаткові ліміти”, – каже експерт.
Замість лімітів на перекази – кримінальна відповідальність дропів
Директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов переконаний: ані створення реєстру, ані додаткові ліміти на перекази суттєво не зменшать кількість дроп-схем, без внесення змін до Кримінального кодексу.
“Від створення Реєстру ситуація ані не покращиться, ані не погіршиться. Обмін інформацією між банками існує, база дропів і неправомірних операцій існує. Співпраця та обмін інформацією з кіберполіцією здійснюється. Ми разом з 41 банком цим займаємось – ця діяльність відповідає закону про платіжні послуги”, – каже він у коментарі Еспресо.
За словами Олександра Карпова, відповідно до вимог Третьої платіжна директиви ЄС та Payment Services Regulation, що банки повинні звітувати Національному банку про інформаційні системи, у яких вони беруть участь для забезпечення протидії шахрайству.
“Діяльність, пов’язана з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, використання рахунків фізичної особи, щоб ганяти через неї кошти, підпадає під 209 ст. ККУ. Але у цій статті є нюанс – має бути попередній злочин, щоб діяльність особи була кваліфікована в тому числі по цій статті. Відповідно, в Україні наразі відсутня правова конструкція, яка дозволяє запитати дропів “а чи не хочете ви присісти або сплатити штраф”, – каже Олександр Карпов. – Тобто діяльність з протидії кібершахрайству, частиною якого є дропи, в Україні відповідає світовим трендам, але відсутні певні моменти, пов’язані з кримінальною відповідальністю. Без кримінальної відповідальності дропів запровадження будь-яких додаткових обмінів інформацією, баз даних, не змінить нічого”.
За його словами, у разі створення додаткового Реєстру дропів Верховна Рада паралельно мала б визначити відповідальність тих, хто у такий реєстр потрапить.
“Щоб не банки вирішували, обслуговувати цих осіб чи ні, а щоб вони несли відповідальність. Тоді діяльність у цій сфері буде більш небезпечною. Відповідно тоді громадянами, яким до лампади, хто і що думає з цього приводу, можна буде пояснити, чому цим займатись не варто. Бо поки нема кримінальної відповідальності, вони робитимуть все, що завгодно, – каже він. – Саме тому ми неодноразово доводили безперспективність лімітів на перекази”.
Картки й готівка в офісі компанії, яку викрили на несплаті податків, фото: БЕБ
За словами Олександра Карпова, середня операція, в тому числі з використанням дропів – від 6 до 8 тис. грн. Ліміти в 150, 100 чи 50 тис. грн суттєво не погіршують використання дропових схем.
“Було у вас 10 дропів, буде 20 чи 30. Якщо це кримінальна діяльність, пов’язана з будь-чим: незаконною криптою, незаконним гральним бізнесом, ухиленням від оподаткування чи будь-якою іншою діяльністю, яка високоприбуткова для тих, хто нею займається, найняти додаткових дропів не є проблемою від слова зовсім”, – каже він.
Дропами користуються не тільки шахраї, а й ворожі агенти
При цьому людям, які здають свої рахунки у користування, варто розуміти, що дропами користуються не лише при фінансових махінаціях, а й значно тяжчих злочинах – тероризмі чи торгівлі людьми.
Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас заявив, що дроп-схемами, зокрема, оплачують навідників “шахедів”, підпали військових автомобілів.
“Шахраї використовують чужі картки та рахунки для незаконних дій (шахрайство, тероризм, торгівля людьми, наркотиками та інші тяжкі злочини). Гроші переказують через різні рахунки, щоб приховати їхнє походження, водночас злочинці залишаються в тіні. Власник платіжної картки та банківського рахунку в такій схемі стає співучасником злочину, навіть якщо він цього не усвідомлює”, – кажуть в НБУ.
“Так, через дропів можуть здійснювати й такі трансакції, як оплата за підпали авто військових чи закладання вибухівки на замовлення російських спецслужб. Але у такому разі власник рахунку може не просто потрапити у Реєстр дропів, а отримати запобіжний захід без права внесення застави. Це уже зовсім інша відповідальність, – каже Віктор Гальчинський. – Тому будь-якій людині не можна приставати на пропозиції здійснювати якісь перекази за дорученням, або віддати свій рахунок в користування, бо ви ніколи не знатимете, для чого саме його використовують”.
Як не стати грошовим мулом прости власної волі
Інколи зловмисними можуть використовувати рахунки фізичних осіб для сумнівних операцій без їхньої згоди. Аби цього не сталось, рахунки, якими ви не користуєтесь і не плануєте користуватись, краще закрити.
“У будь-якому разі людина має мати доступ до усіх своїх рахунків, навіть якщо вона ними не користується. Варто під’єднати системи оповіщення про рух коштів на рахунку через додатки, Push-повідомлення тощо, – каже Віктор Гальчинський. – Якщо помітили, що є якесь отримання і переказ коштів, якого ви не робили, краще відразу звертатись до банку, аби той заблокував рахунок і провів внутрішню перевірку”.
Також не можна передавати стороннім особами дані про свій рахунок (термін дії картки, CVV-код, пін-код чи пароль до онлайн-банкінгу). Щодо номера телефону, який прив’язаний до банківського рахунку, то варто мати контракт з мобільним оператором. Тоді шахрай не може зробити дублікат Sim-карти без вашого відома.
Однак, за словами Віктора Гальчинського, здебільшого люди надають свої дані для участі у дроп-схемах добровільно, женучись за легким заробітком.