Влада Естонії обговорює будівництво в країні АЕС – у невеличкому селі Летіпеа на березі Балтійського моря, між Нарвою та Таллінном, де мешкають лише 20 сімей. За планом станція може з'явитися там уже в 2030-х роках
Але буквально всі жителі цього віддаленого та дуже тихого місця виступили проти проекту та подали до суду на компанію Fermi Energia, яка просуває атомну енергетику в Естонії, розповідає створений Радіо Свобода телеканал CurrentTimeTV, який висвітлює події на пострадянських теренах.
Для створення АЕС естонській державі треба буде вкласти близько 120 мільйонів євро упродовж 10 років. Загальна ж вартість проекту може становити близько 3 мільярдів євро за 2 енергоблоки по 300 мегават/година кожен. Але державне фінансування стане доступним, якщо рішення про будівництво АЕС буде ухвалене остаточно.
Наразі ж Fermi Energia фінансує планувальні роботи щодо вибору місця для станції з власних коштів у розмірі 4 мільйонів євро. Це переважно гроші естонських підприємців, хоча є й іноземні інвестори, наприклад, державна шведська енергокомпанія Vattenfall, яка вклала в проект 1 мільйон євро.
Новий реактор
Місцеві мешканці, зокрема, обурені тим, що на АЕС буде встановлено такий теп атомного реактора, який досі ніде не експлуатувався. На їхню думку, такий крок є ризикованим експериментом.
Андрес Інгерман із компанія Fermi Energia, яка лобіює проект, ці звинувачення відкидає.
“Той реактор, який ми плануємо побудувати в Естонії, – це американо-японська розробка від компанії General Electric Hitachi. Реактор BLRX-300, це легководний реактор на киплячій воді. Реактор маленький, у разі його відключення від мережі, його легко охолоджувати, там мало палива”, – пояснив він.
Інгерман вважає, що АЕС є необхідною, якщо Естонія збирається стає енергонезалежною і виробляти енергію самостійно, а не імпортувати її з-за кордону або ввозити паливо для станцій, що генерують, з-за кордону.
“Імпорт сьогодні домінує в енергоміксі країн Балтії. Зараз Естонія отримує недостатню електроенергію в основному з Фінляндії. І, по суті, ті гроші, які ми платимо за кордон, вони йдуть з економіки, і було б непогано ставати енергонезалежним у цьому питанні”, – додав Інгерман.
“У пікові періоди енергоспоживання в Естонії становить близько 1500-1600 мегават”, – погоджується з аргументом про залежність Естонії від імпорту Андрій Зайцев з профспілки енергетиків Нарви.
“І це буває як холодними зимами, так і спекотного літа. Є кабелі ESTLINK-1 та ESTLINK-2, які прокладено по дну Фінської затоки, якими електроенергія може передаватися як з Фінляндії до Естонії, так і навпаки. Сьогодні, коли обидва кабелі в роботі, здебільшого, звичайно, електроенергія йде. Проте, водночас, Фінляндія має свої проблеми з тією ж АЕС “Олкілуото”.
- За доби СРСР на території нинішніх країн Балтії була лише одна атомна станція. Мова про Ігналінську АЕС у Литві, що розташовувалася в місті Вісагінасі на північному сході країни, неподалік від кордону з Білоруссю. Вона працювала 26 років: з 31 грудня 1983 року до 31 грудня 2009 року. Станцію було зупинено в межах загальноєвропейської політики щодо відмови від атомної енергії.