Найбільш поширені корупційні ситуації у сфері будівництва і земельних відносин – вирішення питання щодо передачі земельної ділянки в користування або у власність, надання містобудівних умов та обмежень, а також отримання дозволів на будівництво.
Сама сфера будівництва входить у пʼятірку найбільш корумпованих, на рівні з митницею і судовою системою.
За її словами, опитані представники бізнесу виділили 5 основних сфер, які на їх думку є найбільш корупційними. На першому місці – митниця, яку корупційною вважають 35,1% опитаних. На другому місці – послуги з підключення та обслуговування систем електро-, газо- і водопостачання і водовідведення з показником у 32,2%. На третьому місці – діяльність правоохоронних органів з показником у 28,5%. На четвертому місці – будівництво і земельні відносити з показником у 27,9%. На останньому місці – судова система з 18,1%.
“Корупція у будівельній сфері – дуже давня традиція і негативна тенденція на українському ринку. На рівні парламенту та уряду послідовно здійснюється ряд кроків, щоб мінімізувати це явище. Тим не менш, майже 28% опитаних українців вважають цю сферу і досі корумпованою. Ба більше, про корупційний досвід, як свідчать результати дослідження, заявили 32,7% опитаних. Водночас, певний оптимізм ми маємо в динаміці, оскільки у 2021 році цей показник становив 40,3%”, – зазначила Шуляк.
Вона додала, що ініціаторами корупційних ситуацій виступають здебільшого посадовці. У 2021 році про це заявляли 22,4% опитаних. У 2024 – 19,9%. Про ініціаторів корупційних проявів серед відвідувачів у 2021 році говорили 8,5% опитаних, а у 2024 році 5%.
“Тобто, ми бачимо, що в сфері вдається поступово впроваджувати прозорість. Як на рівні посадовців, які беруть хабарі, так і на рівні підприємців, які їх пропонують. Але, як показує і український, і світовий досвід, одним з найкращих антикорупційних запобіжників є цифровізація. Саме 4 роки назад запрацювала Єдина державна електронна система у сфері будівництва, завдяки якій станом тільки на початок минулого року вдалося зекономити більше ніж 11 млрд гривень”, – наголосила голова комітету містобудування.
Як свідчать результати вищезгаданого опитування, до найбільш поширених корупційних ситуацій наразі відносять:
- Вирішення питання щодо передачі земельної ділянки в користування або у власність, в тому числі без застосування процедури аукціонів. У 2021 році 5% опитаних громадян робили для цього неофіційні платежі службовцю. Але у 2024 році цей показник, на жаль, зріс і становить 15,5%;
- Отримання будівельного паспорта/містобудівних умов та обмежень від відділу містобудування та архітектури – 9,6%;
- Нереагування на неправомірне користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки – 9%, при тому, що у 2021 році було 13%;
- Отримання дозволу на будівництво/реконструкцію – 8,9% при тому, що у 2021 році було 17,8%;
- Надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки – 8,2% при тому, що у 2021 році було 11,8%.
“До найбільш корупційних елементів у сфері містобудування сьогодні відносять, зокрема, надання містобудівних умов і обмежень, встановлення охоронних зон та видача будівельного паспорта забудови і контроль за дотриманням будівельних норм. Щоб уникнути першого має бути запроваджена практика, коли формувати та реєструвати містобудівні умови та обмеження уповноважений орган буде з використанням ЄДЕССБ, відмову – з переліком підстав з посиланням на норми, а також рекомендацію як виправити порушення. При цьому надсилати заявнику МУО/відмову він повинен буде у спосіб, яким була подана заява”, – пояснила Шуляк.
Крім цього, додала вона, у законодавстві слід передбачити чіткі причини для відмови, порядок оскарження рішень органів місцевої влади та процедуру повторного звернення. Усе це має відбуватись обов’язково з використанням ЄДЕССБ, а не в ручному режимі.
Парламентарка також вказала, що не менш значний корупційний ризик у будівельній сфері на сьогодні – розроблення та затвердження детальних планів територій (ДПТ). З допомогою них громади могли змінювати цільове призначення земельних ділянок і виділення їх під забудову.
“Цей корупційний інструмент роками використовували окремі будівельні компанії у змові з місцевою владою, оскільки законодавство це дозволяло. Але з 1 січня 2025 року вступила в силу заборона щодо ДПТ і відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР), що означатиме фактичний знак “стоп” для хаотичної забудови і різних видів земельного рейдерства”, – резюмувала Олена Шуляк.