Трамп меркантильно дивиться на Україну та інші акценти світових ЗМІ 18 вересня

У фокусі міжнародних видань – чому попри помпезність прийому Трампа у Великій Британії, насправді за цим не має чогось важливого для міжнародної політики, а також як Данія вирішилася оборонятися від Росії

Про це й не тільки писати світові станом на ранок ЗМІ 18 вересня.

Замилювання очей: королівський прийом Трампа у Великій Британії

Зустріч короля Великої Британії Чарльз ІІІ з президентом США Дональдом Трампом, фото: The Royal Family

 

Увага міжнародних медіа була прикута до зустрічі президента США Дональда Трампа з королем Великої Британії Чарльзом ІІІ, які зокрема, говорили і про Україну, а поява королеви-консорт Камілли з першої леді Меланією у синьо-жовтих платтях яскраво про це засвідчили. 

Як аналізує CNN, Велика Британія дала президенту Дональду Трампу “бажаний шанс стати королем, яким він часто себе видає”. 

У виданні додають, що це був день розкоші: золото на кареті королеви Вікторії, туніках солдатів і банкетному столі. Трамп, любитель пишноти, насолоджувався маршем волинщиків і гвардійців, бенкетом між королем Карлом III та Катериною, принцесою Уельською. Він назвав це “найвищою честю”. 

Британія, прагнучи захисту й інвестицій, розіграла карту величі, але її ритуали – відлуння зниклої імперії. Трамп, на відміну від засновників США, які цуралися монархії, “купався в королівській увазі”. Це підкреслює його схильність до марнославства, яке світ використовує, щоб приборкати його непередбачуваність.

У CNN відзначають, що непопулярний прем’єр Великої Британії Кір Стармер грає в небезпечну гру, організувавши такий захід. Бо багато британців вважають Трампа “корумпованим бандитом і вважають, що його цінності суперечать цінностям Заходу”. Зокрема, мер Лондона Садік Хан написав у Guardian, що Велика Британія не повинна лестити президенту, а повинна говорити правду владі.

У промові  яка старанно уникала будь-якого натяку на геополітику, швидкоплинна згадка королем Чарльзом III про Україну в середу ввечері – хоч і незначна – вразила публіку увагою, додають у CNN.

“У двох світових війнах ми разом боролися, щоб перемогти сили тиранії, – сказав Чарльз президенту Дональду Трампу на державному бенкеті під склепінчастою стелею залу Святого Георгія у Віндзорському замку, – Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми та наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир”.

У виданні аналізують, що це було помітне, хоч і делікатне, нагадування гостю про те, що участь Америки у зусиллях Заходу щодо стримування війни Росії залишається необхідним та нагальним імперативом, навіть попри те, що Трамп, здається, вагається щодо застосування нових санкцій проти Москви та, здається, знову розлючений лідером України за те, що він не погодився на угоду.

“Деякі європейські чиновники сподіваються, що, можливо, ця маніпуляція королівським шармом вселить у Трампа нове розуміння довгої історії ролі США в європейській безпеці та свіжий погляд на заклики його колег до нових дій проти Росії”, – відзначають у CNN.

У The Washington Post написали, що світ давно змінився від того часу, коли “Америка та Британія були стовпами світового порядку”. 

“Пишнота колишніх часів навряд чи заспокоять світ, який мчить від кризи до кризи”. – вдало підкреслюють у виданні, додаючи, що візит Трампа розгортається на тлі глобального розколу, безладу та руйнувань, які не можуть приховати жодні церемонії.

Ненсі Кьон, історик лідерства з Гарвардської школи бізнесу, яка писала про стосунки між президентами, прем’єр-міністрами та монархами, відзначила, що більшість людей не вірить, що ця зустріч може щось змінити на краще. 

“Трампа багато хто вважає агентом хаосу в трансатлантичних відносинах, а не тим, хто вирішує проблеми”, – додала вона.

У Bloomberg написали, що державний візит Трампа до Великої Британії перейшов від помпезності до політики та інвестицій. 

“В останній день своєї короткої поїздки Трамп залишає Віндзорський замок і вирушає до Чекерса, заміського маєтку прем’єр-міністра. Очікується урочисте оголошення про британсько-американське технологічне партнерство, але приватні переговори, ймовірно, стосуватимуться більш делікатних питань, включаючи торгівлю та війну Росії проти України”, – додають у виданні.

За даними британського уряду, під час візиту Трампа у Велику Британію буде оголошено про рекордні 150 мільярдів фунтів стерлінгів (205 мільярдів доларів США) нової співпраці, що призведе до створення близько 7600 робочих місць по всій країні. Ця сума може значною мірою виправдати рішення Стармера запросити президента США, незважаючи на значні розбіжності в політичних поглядах, вважають у Bloomberg.

Та як додають у Reuters, зустріч не обійдеться без ризиків. Адже пізніше у четвер два лідери проведуть пресконференцію, під час якої журналісти зможуть розпитати обох про розбіжності та інші питання, яких обидва воліли б уникнути. Для прикладу, Трамп би не хотів говорити про покійного сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, але Стармера швидше за все запитають про нього, бо прем’єр нещодавно призначив Пітера Мандельсона послом Великої Британії у Вашингтоні, а потім звільнив його після появи компрометуючих електронних листів, у яких детально описувалися зв’язки Мандельсона із сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.

Меркантильний підхід Трампа до України

фото: Freepik

 

У New York Times написали, що уряд США інвестує 75 мільйонів доларів у українські корисні копалини. 

“Ці інвестиції розвіють побоювання Києва щодо того, що Вашингтон відмовляється від воєнних зусиль України. Вони також підкреслюють меркантильний характер альянсу між США та Україною за президента Трампа”, – додають у виданні.

Цієї весни угода про критичні мінерали України зі США мала забезпечити американську підтримку через бізнес. Трамп заявив, що припинить фінансову допомогу Україні на війну, спонукаючи Київ шукати будь-яку американську участь. Попри сумніви щодо залучення інвестицій під час бойових дій, нова угода США та України збільшить фонд до 150 мільйонів доларів.

“Розміщуючи цей початковий капітал, ми прагнемо каталізувати інвестиції приватного сектору в Україні через інвестиції фонду, відновити критично важливу інфраструктуру, розкрити природні ресурси та забезпечити економічне процвітання для Сполучених Штатів та України”, – заявив Конор Коулман, керівник інвестицій Міжнародної корпорації фінансування розвитку США (DFC), урядового агентства, яке стоїть за інвестиціями. 

Потік коштів США в українські корисні копалини та інфраструктуру може залучити приватних інвесторів і підтримати воєнну економіку України. Це відображає меркантильний підхід американо-українського альянсу за Трампа: на відміну від мільярдної допомоги Байдена, Вашингтон тепер зосереджений на прибуткових інвестиціях і продажах, постачаючи зброю через закупівлі, підтримувані НАТО та європейськими коштами. Київ, усвідомлюючи бізнес-орієнтованість Трампа, сподівається зацікавити його інвестиціями в корисні копалини, особливо після невдач у дипломатії та натяків на можливий відступ, відзначають американські журналісти. 

Данія закупить зброю далекого радіусу дії для захисту від РФ

Випробування крилатої ракети “Фламінго”, фото: скрін з відео

 

Тим часом як пише Del Spiegel, Данія вперше закуповує високоточну зброю далекого радіусу дії, чому вже не рада Росія, яка називає це “божевіллям”. 

З огляду на загрозу з боку Росії, Данія планує вперше придбати високоточну зброю великої дальності. Придбання цієї зброї являє собою “зміну парадигми в оборонній політиці Данії”, заявила в середу прем’єр-міністр Метте Фредеріксен.

Росія становитиме загрозу безпеці Данії та всієї Європи протягом багатьох років. За словами Фредеріксен, закупівля високоточної зброї далекого радіусу дії має на меті створити “надійний стримуючий фактор”. Данська армія повинна мати змогу “вражати цілі на великих відстанях і, наприклад, нейтралізувати загрозу, що виходить від ворожих ракет”.

Згідно з оцінками розвідки, безпосереднього ризику військового нападу на Данію немає, заявив прем’єр-міністр. Хоча Росія становить реальну загрозу для НАТО, данцям наразі не варто боятися такого нападу.

Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що Данія планує придбати безпілотники або ракети, які деякі союзники НАТО вже мають або купують. Міністерство тепер вивчить, яка зброя найкраще відповідає потребам країни. Урядовці відмовилися надати додаткові подробиці, такі як тип зброї, терміни або очікувані витрати.

Джерело