Тарифи УЗ в Україні – експерт зробив заяву щодо радянської рівнялки

“Укрзалізниця” використовує для вантажних перевезень тарифний збірник, який давно морально застарів, і який передбачає, що збитки компанії від перевезення одного виду вантажів рівномірно “розмазуються” по інших видах відправок.

Водночас, за його словами, така схема руйнує конкурентність української продукції, та суперечить європейській практиці.

Нині “Укрзалізниця” застосовує єдиний середній тариф, який не враховує реальної собівартості різних типів перевезень. Маршрутні відправки масових вантажів (руда, вугілля) рухаються прямими поїздами без додаткових операцій і використовують лише мало станцій. Натомість зернові перевезення задіюють багато станцій, включно з малодіяльними та збитковими, що вимагають роботи маневрових локомотивів і сортувальних станцій. Та попри разючу різницю у витратах, тариф для обох моделей однаковий, зауважив Каленков.

“Давайте порівняємо. Для перевезення руди використовуються 18 станцій, а для зерна – понад 400, і чимало з них є малодіяльними, тобто збитковими. Рудні вантажі не використовують жодної малодіяльної станції та колій, що до них ведуть, жодної сортувальної станції, жодного маневрового локомотива. Ціна питання величезна: 63% колій “Укрзалізниці” є збитковими, і вони генерують збиток у понад 16 мільярдів гривень. Але наразі УЗ робить вигляд, що собівартість перевезення однакова і для вантажів, що перевозяться маршрутами, і для тих, які відправляють по одному вагону і задіюють величезну частину малодіяльної-збиткової інфраструктури”, – наголосив експерт.

Через це, за його словами, УЗ змушена утримувати надлишкову інфраструктуру, збиткову для окремих видів вантажів, перекладаючи витрати на прибуткові сегменти. Це створює подвійне навантаження: промисловість сплачує і за власні перевезення, і фактично субсидує аграрні та інші повагонні відправки.

Таке “вирівнювання” тарифів руйнує справедливу економічну логіку та ставить під загрозу експорт, тому замість радянської системи потрібно переходити на європейську модель: вона передбачає, що розраховується базова собівартість кожної логістичної моделі, а далі застосовуються коригувальні коефіцієнти. Тоді тариф для різних видів відправок буде відрізнятися, і подекуди – в рази, адже їхня собівартість і логістичні вимоги відрізняються, наголосив Каленков.