Цьогорічний Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ-2026), який Росія проводить під девізом стабільного майбутнього, продемонстрував серйозну кризу російської економіки. Внаслідок пріоритетного фінансування військової сфери та нехтування цивільним сектором країна-агресор швидко втрачає фінансову стійкість, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Протягом років повномасштабного вторгнення в Україну позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Росії зменшилося майже втричі — з 337 до 125 млрд доларів. Про зниження чистих прибутків звітують найбільші експортери, зокрема «Газпром», «Роснефть», «Лукойл», «Новатек» та «Северсталь». Крім того, інвестиції в основний капітал РФ минулого року вперше за десятиліття стали від’ємними, а частка іноземних вкладень зменшилася до 0,01 відсотка. Дефіцит фінансування торкнувся навіть іміджевих проєктів за кордоном: «Росатому» не вистачає 7 млрд доларів для завершення будівництва турецької АЕС «Аккую».
На фоні посилення податкового тиску та збоїв у роботі інтернету в Росії зафіксували найгірший з 2022 року показник бізнес-клімату. Понад 30% представників малого та середнього бізнесу планують припинити свою діяльність, а ще стільки ж мають намір перейти на тіньові схеми. Паралельно в країні до 12% зросла частка проблемних кредитів, а обсяг готівки досяг рекордних значень. Через фінансові труднощі Центробанк РФ змушений готувати виведення з ринку 11 регіональних банків.
Незважаючи на сприятливу ситуацію на ринку нафти, надходження до російського бюджету зменшилися на 40 відсотків у порівнянні з минулим роком. Дефіцит федерального бюджету вже перевищив 80 млрд доларів, що прискорило занепад регіонів. Минулий рік із дефіцитом завершили 71 з 85 суб’єктів РФ, а у поточному році сумарні збитки регіональних бюджетів вже перевищили 34 млрд доларів. Ознаки провалу економічної політики Кремля стають дедалі помітнішими навіть для країн, які вважаються дружніми до Москви.
Різке погіршення макроекономічних показників РФ стало наслідком масштабних західних санкцій, запроваджених у відповідь на повномасштабну агресію проти України. Ключовим ударом по фінансовій системі Кремля стало обмеження цін на російську нафту та втрата європейського газового ринку, який десятиліттями забезпечував основні валютні надходження.
Окрім фінансового тиску з боку Заходу, паливний сектор і доходи агресора суттєво підриваються регулярними ударами українських безпілотників по нафтопереробній галузі РФ. Внаслідок успішних атак Сил оборони завантаженість російських НПЗ знизилася до найнижчого рівня за останні 16 років, що змусило Кремль розглядати введення жорстких обмежень на експорт дизельного пального та авіагасу для уникнення внутрішнього дефіциту.