Господарський суд міста Києва визнав недійсним рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) від 5 вересня 2024 року (№304-р), яким було надано дозвіл групі CRH на концентрацію активів на українському ринку цементу.
У своєму рішенні суд звернув особливу увагу на те, що Комітет фактично не довів ефективність зобов’язань, запропонованих CRH для запобігання монополізації.
Зокрема, суд вказав, що АМКУ, незважаючи на зауваження з боку учасників ринку та державних органів, прийняв рішення на користь CRH, мотивуючи це тим, що запропоновані компанією зобов’язання – такі як створення окремої юридичної особи, заборона обміну комерційною інформацією та інші обмеження – нібито є адекватною відповіддю на ризики, виявлені в ході розгляду справи.
Втім, в матеріалах рішення Комітету відсутнє належне обґрунтування, чому саме ці зобов’язання вважаються достатніми для усунення побоювань щодо зменшення конкуренції. Суд зазначив, що рішення АМКУ не містить аналізу конкретних документів або доказів, які підтверджують дієвість таких заходів. В оскарженому рішенні не пояснюється, як саме запропонована компанією модель поведінки дозволяє уникнути негативних наслідків на ринку цементу, зокрема в сегментах загальнобудівельного та сульфатостійкого цементу.
Більше того, у судовому рішенні також зазначено, що група CRH порушила умови зобов’язань уже після отримання дозволу. Зокрема, компанія призначила до складу наглядової ради представника, пов’язаного з іншими структурами CRH, що суперечить одному з ключових зобов’язань щодо уникнення конфлікту інтересів і забезпечення незалежності новоутворених суб’єктів господарювання. Таким чином, суд не лише поставив під сумнів обґрунтованість дозволу на концентрацію, а й вказав на недотримання компанією CRH узятих на себе зобов’язань.
Нагадаємо, восени 2024 року група CRH, один із лідерів світового цементного ринку, придбала українські активи італійської Buzzi – заводи “Волинь-Цемент” і “Південьцемент”. Угода на суму 100 млн вро надала CRH контроль над 47% українського ринку цементу, що викликало занепокоєння серед споживачів і стало предметом антимонопольного розгляду.