СВАМ в Україні становить загрозу для металургійної галузі та експорту, повідомляє АрселорМіттал Кривий Ріг.
Мауро Лонгобардо окреслив причини кризи в українській металургії (фото: arcelormittal.com)
Металургійна галузь України опинилася під впливом одразу кількох кризових чинників, які формують для сектора “ідеальний шторм” і ставлять під загрозу його існування.
За його словами, гірничо-металургійний комплекс України, що залишається одним із основних секторів економіки, вже втрачає свої позиції.
Якщо у 2024 році частка ГМК у ВВП України становила 7,2%, то у 2025 році вона зменшилася до 5,5%. Частка металургії в експорті знизилася з 15,4% до 15,2%. “Раніше, де б я не виступав як генеральний директор найбільшого гірничо-металургійного підприємства України, я з гордістю зазначав: ГМК України забезпечує 7% ВВП країни, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничним і портовим транспортом. Нині це висловлювання стало неактуальним”, – підкреслив Лонгобардо. Одним із основних ударів по галузі він назвав впровадження Євросоюзом механізму CBAM – транскордонного вуглецевого мита, яке почало діяти з 1 січня 2026 року.
За словами Лонгобардо, “АрселорМіттал Кривий Ріг” витратив три роки на те, щоб переконати європейських споживачів працювати з українською продукцією, і у 2025 році компанія відправила до ЄС 920 тис. тонн металопродукції – приблизно третину свого виробництва. Але вже після впровадження CBAM ситуація різко змінилася. Через необхідність доплачувати 50-75 євро за тонну української продукції європейські замовники почали скасовувати контракти. “АрселорМіттал Кривий Ріг” повідомляє, що фактично втратив європейський ринок, на який планував поставити 1,25 млн тонн продукції у 2026 році – майже половину запланованого виробництва. Лише у першому кварталі компанія втратила експорт 300 тис. тонн металопродукції. У зв’язку з цим підприємство було змушене зупинити цех блюмінгу, який працював із 1958 року та виготовляв сталеві заготовки.
Читайте також: Найбільший металургійний завод України зупиняє потужності через перебої з постачанням
Лонгобардо зазначив, що український уряд вів переговори з Єврокомісією щодо відстрочки дії CBAM для України, аргументуючи це війною, обстрілами, блекаутами та високими цінами на електроенергію. Проте спеціального режиму для України не було запроваджено. При цьому, за його словами, оцінка впливу CBAM на українську економіку, яку проводила Єврокомісія, виявилася помилковою.
“Вони катастрофічно прорахувались”, – зазначив CEO АМКР. Потенційні втрати українських експортерів у 2026-2030 роках можуть становити 4,7 млрд доларів, а бюджети різних рівнів недоотримають майже 1,3 млрд доларів. До 2030 року вплив CBAM може коштувати Україні 2,1% ВВП, говорить Лонгобардо. У “АрселорМіттал Кривий Ріг” підкреслили: негативний ефект від CBAM вже відображається на фінансових результатах компанії. На фоні сукупності кризових чинників збиток підприємства у першому кварталі 2026 року зріс на 53%, до 4,6 млрд грн.
“Цей вуглецевий механізм – наш спільний біль”, – акцентував Лонгобардо, коментуючи ситуацію для всієї української металургійної галузі.
Запровадження СВАМ в Україні та позиція ЄС
Нагадаємо, Єврокомісія не передбачила винятку для України у механізмі екомита СВАМ, незважаючи на наявність права на нього за статтею “форс-мажор”.
У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку нібито буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності: експерти підрахували, що через екомито CBAM Україна може втратити 5% ВВП вже у 2026 році.
Загалом прогноз на цей рік – зниження економіки на 4,8%, падіння експорту до ЄС на 7,8% і скорочення переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС зменшився на 60%, труб – на 44%.