Повноцінний запуск механізму CBAM та введення нової системи захисних квот ЄС можуть суттєво підірвати позиції української металургії на європейському ринку.
В “АрселорМіттал Кривий Ріг” повідомляють, що вже втратили 300 тис. тонн експортних замовлень до ЄС у першому кварталі 2026 року, а за несприятливого розвитку подій загальні втрати українських металургів можуть перевищити 1 млрд доларів на рік.
Втрати від СВАМ
Згідно з інформацією менеджерки з регуляторних питань “АрселорМіттал Кривий Ріг” Юлії Проскурової, після впровадження CBAM європейські замовники, які змушені сплачувати додаткові вуглецеві збори в розмірі 50-75 євро за тонну продукції, почали відмовлятися від замовлень на український метал та чавун. Як наслідок, підприємство втратило близько чверті запланованих поставок до ЄС на 2026 рік. “Втрата 300 тисяч тонн замовлень вже призвела до зупинки цеху блюмінгу, який функціонував з 1958 року”, – зазначила Проскурова. У компанії підкреслюють, що повністю компенсувати втрату європейського ринку не вдалося. Незважаючи на спроби збільшити продажі в Україні, на Близькому Сході та в Північній Африці, внутрішній ринок не здатний поглинути такі обсяги продукції. Додатковим викликом залишається конкуренція з дешевим імпортом з Китаю та Туреччини.
Чим загрожують нові квоти ЄС
Ситуацію може ускладнити нова система захисних заходів ЄС щодо імпорту сталі, яка має запрацювати з 1 липня.
За оцінками компанії, у разі впровадження загальних тарифних квот експорт арматури з України може зменшитися на 40-100%, а поставки катанки – на 25-60%. Загальні втрати українського металургійного експорту можуть перевищити 1 млрд доларів, що становить близько 63% нинішніх поставок відповідної продукції.
Читайте також: В “АрселорМіттал Кривий Ріг” повідомили про кризу в металургії через СВАМ, війну та втрату ринків
Негативний ефект для української металургії та економіки
В “АрселорМіттал Кривий Ріг” підкреслюють: одночасна дія CBAM та нових квот створює подвійний негативний вплив.
Якщо CBAM підвищує вартість української продукції для європейських споживачів, то нові квоти безпосередньо обмежують фізичні обсяги експорту, а поставки понад встановлені ліміти обкладатимуться митом у розмірі 50%. За оцінками підприємства, у короткостроковій перспективі це може призвести до зниження українського експорту та скорочення ВВП на 0,6-1%, а до 2030 року загальний негативний ефект може зрости до 2,5-3% ВВП.
Для виробників довгого прокату існує ризик практично повної втрати європейського ринку в середньостроковій перспективі. В “АрселорМіттал Кривий Ріг” наголошують, що українська металургія не є джерелом надлишкової сталі на ринку ЄС. За оцінками ОЕСР, виробничі потужності сталеливарної галузі України після початку повномасштабної війни скоротилися на 80%.
Водночас підприємства продовжують функціонувати в умовах постійних ракетних та дронових атак, підтримуючи експорт, зайнятість та валютні надходження для держави.