Європейські інституції повинні краще усвідомлювати наслідки війни для української промисловості та враховувати це під час формування політики щодо CBAM і торгівлі сталлю.
Під час візиту на українські металургійні підприємства “Метінвесту” представниця Європарламенту обговорила питання підтримки торгівлі між Україною та ЄС, відтермінування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), декарбонізацію та інтеграцію української металургії до європейського ринку.
За словами євродепутатки, не всі в Європі повністю усвідомлюють, в яких умовах сьогодні функціонують українські підприємства та з якими викликами стикається промисловість під час війни.
“Мета мого візиту – побачити реальну ситуацію. Формуючи політичний порядок денний у Європарламенті, ми маємо усвідомлювати: Україна з нами в одному човні як європейська держава”, – зазначила Карлсбро. Вона підкреслила, що українська металургія продовжує працювати незважаючи на постійні обстріли, проблеми з енергетикою та логістикою, а сама галузь залишається важливою для економічної стійкості країни. “Поза межами України не всі до кінця розуміють, які труднощі доводиться долати українським підприємствам і людям, що тут працюють. Для нас було критично важливо побачити на власні очі, якою ціною дається виживання промисловості”, – підкреслила євродепутатка. Окрему увагу під час зустрічей приділили впливу екомита CBAM, який в умовах війни створює для українських виробників додаткові фінансові та технічні виклики.
Внаслідок цього вже сьогодні європейські споживачі дедалі частіше обирають альтернативних постачальників, що призводить до скорочення експорту українського чавуну, заготовки та прокату.
Читайте також: Українська промисловість потребує відстрочки CBAM: заява НАДПУ
У “Метінвесті” пропонують тимчасово – на період воєнного стану – звільнити від фінансового складника CBAM імпортовані товари з України як країни-кандидата до ЄС, що потерпає від війни. Водночас вимоги до звітності в межах механізму мають залишитися. Після війни може діяти інший механізм підтримки: платежі CBAM за українську продукцію могли б спрямовуватися на фінансування декарбонізації – зокрема, на закупівлю європейського обладнання для виробництва зеленої сталі та енергії.
Такий підхід допоможе зберегти довгострокову конкурентоспроможність галузі, акумулювати кошти на екологічну модернізацію та водночас створити попит на передові європейські технології. Карлсбро підкреслила, що європейські інституції мають враховувати роль української металургії не лише для економіки України, а й для самої Європи.
“Європейські інституції мають усвідомити: захищаючи себе та свою економіку, українська металургія як частина Європи також допомагає захищати всіх нас”, – зазначила вона.