Внаслідок впровадження європейського екологічного мита CBAM Україну чекає різке зменшення експорту сталі до ЄС. Крім того, це мито створює серйозні ризики для української промисловості та загострює конфлікти між європейською кліматичною політикою та підтримкою України під час війни.
У статті зазначається, що CBAM вже стало “зростаючим джерелом напруження” для Києва: через новий механізм українські виробники починають втрачати європейський ринок – ключовий для металургійної галузі після повномасштабного вторгнення РФ. Міністр економіки України Олексій Соболев у коментарі WSJ зазначив, що “CBAM і війна не дуже сумісні”. За його словами, через додаткові витрати та невизначеність європейським покупцям стає дедалі легше переорієнтовуватися на інших постачальників.
При цьому Україна є найбільшим постачальником товарів, що підпадають під дію CBAM, до ЄС у фізичних обсягах – насамперед сталі та цементу.
Наслідки впровадження екомита для металургії України
Видання вказало, що Єврокомісія у своїх оцінках прогнозувала незначний вплив механізму на українську економіку – лише мінус 0,01% ВВП до 2035 року. Однак українська сторона вважає ці оцінки нереалістичними: за словами Соболева, потенційні втрати можуть досягти 6,5% ВВП за десять років. За даними Європейської сталеливарної асоціації, наданими WSJ, у першому кварталі 2026 року експорт готової української сталевої продукції до ЄС вже зменшився на 17% у річному вимірі, а поставки довгого прокату впали майже на дві третини.
Через труднощі з верифікацією, вартість CBAM для однієї тонни сталі з України може досягати 98 євро, тоді як для американської сталі – лише близько 15 євро.
Ситуацію додатково ускладнює рішення ЄС з липня майже вдвічі зменшити безмитні квоти на імпорт сталі. Це призведе до ще більшого зростання витрат для українських виробників.
Читайте також: Окрім СВАМ. Що може стати ще одним ударом по українській металургії
Чому умови СВАМ потребують перегляду
Генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у коментарі WSJ зазначив, що без адаптації механізму CBAM він стане “вбивчим” для української металургійної та феросплавної промисловості. “Ми виступаємо за поетапне та реалістичне рішення, яке враховувало б умови воєнного часу та дозволило б виробникам вижити, модернізуватися й декарбонізуватися до того, як вони будуть повністю підпадати під дію CBAM”, – сказав Риженков. The Wall Street Journal також підкреслює, що Україна не просить повного скасування CBAM – Київ підтримує політику декарбонізації та працює над власною системою торгівлі викидами. Однак українська сторона наполягає на необхідності перехідного періоду та спеціального підходу для країни, що веде повномасштабну війну. Експерти, опитані виданням, зазначають, що ситуація України може підпадати під положення CBAM про форс-мажор через руйнування інфраструктури, проблеми з енергетикою та постійні бойові дії.