США не хоче ділитися повноцінно владою гегемона, а Китай не готовий грати роль другорядного гравця
Про це в ефірі Еспресо заявив політичний консультант, експерт з питань зовнішньої політики Гліб Остапенко.
“Зрозуміло, що нинішня адміністрація Дональда Трампа намагається по-новому визначити глобальні сфери впливу і вони намагаються захистити ті залишки впливу, які є від Америки за останні багато десятиліть. Формально Сполучені Штати залишаються головним суперником Пекіна, але дедалі частіше обговорюється сценарій про неофіційну реконфігурацію і певним чином розмежування інтересів”, – сказав він.
На його думку, мова може йти про певну домовленість з Китаєм.
“Китай посилює свої позиції в Центральній Азії, Африці і в регіоні навколо себе. Натомість США продовжують свою політику в азійсько-тихоокеанському регіоні, в Європі, в Північній Америці, в Латинській Америці. Такий поділ є дуже гіпотетичним і який обговорюється скоріше не на рівні реальних дій і політик, а скоріше на рівні просто гіпотез різних аналітичних центрів”, – зазначив експерт.
Остапенко назвав причину цього.
“По-перше, США не хоче ділитися повноцінно владою гегемона, а Китай не готовий грати роль другорядного гравця. І це абсолютно зрозуміло, що Пекін наразі бачить себе тією країною, яка після 2040-2050 року стане провідною країною світу”, – сказав він.
Експерт зауважив, що ми зараз бачимо, що за 25 років мапа експортних партнерів дуже сильно змінилася.
“Якщо раніше експортними партнерами Сполучених Штатів був майже весь світ, то зараз Китай вже набагато більшу роль відіграє у світовій торгівлі і впливає на ринки світові. І тому, наприклад, різний інструментарій Трампа, яким можна тиснути на Китай, це передусім і економічні тиски, тарифи і мита, і санкції, і обмеження експорту. Він вдарить по самій же самій Америці. Він вдарить, звичайно, по Пекіну, але питання в тому, що це ж не вдарити по Венесуелі. Це не питання в тому, щоб вдарити санкціями по Молдові або по Росії, або не знаю, там, по Буркіна-Фасо. Це вдарити по тій країні, яка фактично є другим гегемоном у світі, з якою ти торгуєш. Торгівля взаємопов’язує економіки, суспільства, людей, цінності, добробут, безпеку і так далі”, – додав Остапенко.
Він наголосив, що фактично введення цих тарифів повпливає прямо на Америку, а те, що повпливає на Америку – повпливає на весь світ.
“Інше питання в тому, що, звичайно, певне відкалібрування і тиск на Пекін необхідний, тому що, як ми бачимо зараз у офіційного Києва є чіткі дані про те, що Пекін допомагає Москві з виробництвом дронів. Там різні комерційні компанії і експерти їздять на Іжевський завод з виробництва “шахедів”. Допомагають виробляти камери, допомагають виробляти дрони, надають так званий Dual Use Equipment, який використовується РФ для того, щоб вставляти ці компоненти в свої ракети і дрони. І додатково Китай купує російську нафту і вона є найбільшим покупцем цієї російської нафти, що фактично спонсорує цю війну”, – підкреслив експерт.
Остапенко наголошує, що якщо не тиснути на Китай – Китай може дуже сильно знахабніти.
“І тому я вважаю, що така політика тиску повинна бути, але повинно бути не просто імітація дій, а реальні дії, які призводять до результату. Ми бачимо, що ввели зараз тарифи на Індію. Чи це допомогло? Ні, я вважаю, що це повинен бути більш комплексний системний підхід, який взаємокоординований з європейськими партнерами, але і європейські партнери іноді не хочуть відмовлятися від закупівлі енергоносії в Російській Федерації. Від чого впадають в стратегічну залежність і ми це чітко бачимо і по Словаччині, і по Угорщині, і по деяким іншим країнам, які купували російські СПГ через балтійські а-а танкери і море”, – підсумував він.