Українська промислова компанія “Інтерпайп” висловила ініціативу щодо реалізації пілотного проєкту – Зони промислової акселерації між металургійними галузями України та Румунії. Така співпраця може стати одним із практичних інструментів для поглиблення інтеграції української промисловості в європейський ринок.
На її думку, Україну не слід розглядати лише як потенційного учасника європейської промисловості, адже український бізнес вже сьогодні робить свій внесок у досягнення стратегічних цілей ЄС у сферах конкурентоспроможності, стійкості та декарбонізації.
В компанії нагадали, що за останні роки “Інтерпайп” інвестував у впровадження найвищих екологічних та виробничих стандартів Європейського Союзу, що дозволило значно зменшити викиди CO₂. Темпи зменшення парникових газів на підприємстві відповідають цілям European Green Deal на 2030 рік.
Читайте також: Україні необхідно звільнити від квот на сталь у рамках нового торговельного заходу ЄС, – Лука Занотті
Угода щодо придбання трубного заводу в Румунії
Крім того, 1 квітня 2026 року компанія завершила угоду про придбання трубного заводу в Румунії, який у травні був офіційно перейменований на Interpipe Roman S.A.
“Зараз ми спостерігаємо за адаптацією Закону про прискорення розвитку промисловості ЄС (EU Industrial Accelerator Act) із нормами створення Зон промислової акселерації. Ми вважаємо, що слід розглянути питання зміцнення промислових зв’язків між Євросоюзом та Україною шляхом об’єднання промислових зон обох сторін. Пілотний проєкт може базуватися на вже існуючих відносинах між українським та румунським сталеливарними секторами”, – зазначила Сидорук.
Як підкреслюють в “Інтерпайп”, майбутня співпраця між Україною та ЄС може включати створення транскордонних промислових кластерів, координацію розвитку інфраструктури та реалізацію спільних інвестиційних проєктів. Очікується, що такі кроки сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності як української, так і європейської промисловості.
“Інтеграція України в європейський промисловий простір має бути інтересом не лише офіційного Києва, а й Брюсселя. Україну слід розглядати не лише через призму допомоги у відновленні. Чим сильніша наша промислова інтеграція сьогодні, тим більше можливостей завтра як для українського, так і для європейського бізнесу”, – підсумувала вона.