10 червня 2025 року адміністрація Дональда Трампа офіційно заявила про скорочення військової допомоги Україні у проєкті бюджету США на 2026 рік
Цей сигнал, озвучений міністром оборони Пітом Гегсетом на слуханнях у Конгресі, чіткий: Вашингтон більше не вважає підтримку України пріоритетом. І це не просто технічна правка до бюджету — це фундаментальна зміна курсу, яка залишає Україну в критичний момент історії сам на сам із ворогом.
“Ми бачимо війну не як битву за перемогу, а як конфлікт, що має бути припинений шляхом переговорів“, — цинічно прокоментував Гегсет, додавши, що поняття “перемога України” не має чіткого визначення. Такі заяви — це не просто байдужість.
Це — капітулянтська логіка, що цілком відповідає позиції 45-го і 47-го президента США: віддати Україну у сферу “впливу” Росії в обмін на спокій у внутрішній американській політиці.
Читайте також: Світ іржавої танкової броні проти світу ілюзій і “рожевих метеликів”
Допомога, якої не буде
У 2024 році США надали Україні понад $44 млрд військової допомоги. У 2025-му обсяги зменшилися майже на 40%, згідно з відкритими даними GAO та Пентагону. А на 2026 рік адміністрація Трампа планує скоротити програму FMF (Foreign Military Financing) для України до символічного мінімуму. За словами аналітиків ISW, це означатиме фактичне припинення регулярного постачання ЗРК, артилерії та дронів, які становили основу оборони України на фронті.
Понад 60% всієї ППО в Україні сьогодні залежить від американських систем Patriot, NASAMS і відповідного озброєння. Зменшення обсягів постачань — це не просто “політика”. Це прямий ризик життів: у Харкові, Одесі, Миколаєві, Києві. Це більше мертвих дітей, більше знищених лікарень і енергосистем.
Угода про копалини: фікція, яка не стала гарантією
У квітні 2024 року українська влада поспішно підписала рамковий меморандум про стратегічну співпрацю зі США в галузі видобутку критично важливих копалин. ЗМІ поспішили назвати це “угодою століття” — нібито американські компанії забезпечать Україні безпеку, натомість отримавши доступ до літію, титану, рідкісноземельних металів.
Минуло пів року — жоден інвестиційний проєкт не запущено. Жодна американська компанія не уклала реальний контракт із держкомпаніями України. А ініціатива USAID з підтримки геологічної розвідки була заморожена ще у лютому 2025 року. США просто переграли Україну на її ж полі, залишивши “угоду” мертвою літерою, яку тепер навіть у Держдепі не згадують.
Українці залишаються самі
У той час, як Європа збирається на екстрені саміти для пошуку нових шляхів підтримки України, Сполучені Штати де-факто складають із себе відповідальність. І роблять це, апелюючи до миру, який насправді означає холодний розмін: тиша для Вашингтона — і вогонь для Харкова.
Президент Зеленський уже попередив: скорочення допомоги може зруйнувати не лише обороноздатність України, але й стабільність усієї Європи. Проте ці слова тонуть у реві передвиборчих гасел Дональда Трампа, який готовий торгувати союзниками задля кількох голосів у Пенсильванії чи Огайо.
Висновок
Американська політика щодо України більше не є партнерською. Вона — транзакційна. А в цій угоді, виглядає, Україна розплачується життями за обіцянки, які не виконуються. Угода про копалини — це фантом. А скорочення допомоги — реальність. Українцям варто чесно подивитись у вічі фактам: Вашингтон не врятує нас. Ми маємо вистояти — самі, зі зброєю, яку самі й мусимо виробити.
Джерело
Про автора. Владислав Смірнов, український підприємець, громадський діяч, фахівець з планування та розвитку системи охорони здоров’я
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.