Зпровадження “нульової” квоти на експорт брухту чорних металів до кінця 2025 року є вимушеним кроком для підтримки української металургії в умовах війни, і це рішення було підтримане у Брюсселі.
Читайте також: Експорт українського брухту побив усі рекорди у 2025 році: опубліковано дані
Претензії ж польської сторони щодо цього рішення є необґрунтованими, з огляду на реальний стан ринку.
За словами Каленкова, експорт брухту з України зріс із 50 тисяч тонн у 2022 році до 450 тисяч тонн у 2025-му. Водночас заготівля брухту в країні скоротилася у кілька разів, що спричинило дефіцит на внутрішньому ринку на рівні близько 200 тис. тонн.
“У 2025 році металургійні підприємства виробили сталі менше, ніж могли б. Україна недоотримала орієнтовно 700 млн доларів валютної виручки та мільярди гривень податкових надходжень”, – зазначив він.
Брухт є обов’язковою складовою у всіх способах виробництва сталі – мартенівському, конвертерному та електродуговому. Для електрометалургії він визначає обсяг виробництва, для інших технологій – впливає на собівартість і викиди CO₂.
Каленков підкреслив, що гірничо-металургійний комплекс залишається однією з небагатьох галузей, які забезпечують валютну виручку та податкові надходження під час війни. Крім того, підприємства виробляють спеціальні сталі для оборонної промисловості та конструкції для фортифікацій.
Коментуючи реакцію Польщі, він зазначив, що обсяги українського брухту не є критичними для польського ринку. За його даними, ринок брухту Польщі становить близько 7 млн тонн на рік. У 2024 році з України до Польщі було поставлено 350 тисяч тонн, що становить менш ніж 5% польського ринку. При цьому сама Польща експортувала близько 3 млн тонн брухту.
“Якщо Польща сама експортує в сім разів більше брухту, ніж Україна постачає до Польщі, очевидно, що особливої потреби у брухті вона не має”, – наголосив Каленков.
Він також заявив, що значна частина українського брухту фактично транзитом проходила через Польщу до третіх країн, зокрема Туреччини, з метою уникнення сплати експортного мита в Україні в розмірі 180 євро за тонну. За оцінками асоціації, у 2024 році бюджет міг би отримати понад 80 млн євро мита, якби воно було сплачено.
Президент “Укрметалургпрому” також повідомив, що консультації з Єврокомісією та профільними структурами ЄС тривали з 2023 року, і на рівні Брюсселя позиція України отримала розуміння.
Водночас, він нагадав, що Польща має позитивне сальдо торгівлі з Україною. У 2025 році імпорт із Польщі до України становив майже $8 млрд, тоді як експорт з України до Польщі – 5,1 млрд доларів. Після втрати Покровська Україна закуповує польське коксівне вугілля та кокс, що, за словами Каленкова, підтримує польську вугільну галузь.
“Ми не становимо загрози для Польщі. Якщо обмеження щодо української продукції призведуть до зупинки наших підприємств, ми просто будемо менше купувати польські товари, зокрема кокс і коксівне вугілля”, – зазначив він.
Каленков наголосив, що тимчасове обмеження експорту брухту відповідає європейській практиці. ЄС планує з 2027 року обмежити експорт брухту до країн, що не входять до ОЕСР, у межах Steel Action Plan.