До повномасштабної війни Україна входила в список найбільших експортерів сільськогосподарської продукції світу, зокрема частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Але війна внесла зміни на всіх етах як виробництва, так і продажу продукції. Про проблеми експорту розказали в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Економічні втрати
За даними Мінагрополітики, прямі збитки галузі перевищують $10 млрд. Ці втрати включають зруйновану інфраструктуру, пошкоджену техніку, знищені склади та елеватори.
Ще однією великою проблемою є втрати орних земель. Через окупацію та мінування близько 20% сільськогосподарських угідь залишаються недоступними для обробітку. Це понад 6 млн га.
Регіональні дисбаланси
Війна спричинила значний дисбаланс між регіонами через втрату певних регіонів. Якщо західна частина країни залишається відносно безпечною, демонструє високі показники, то на сході та півдні аграрії стикаються із значними викликами: зруйнована інфраструктура, складна логістика, обмеження у доступі до ринків та підвищені ризики для життя. Отже є нерівні умови для ведення бізнесу.
Необхідна автоматизація
Використання сучасних агротехнологій, автоматизація процесів і залучення технологій точного землеробства стали головним інструментами для подолання дефіциту робочої сили. Для України це вимога часу, а необхідність для збереження конкурентоспроможності. Адже інновації дозволяють компенсувати втрати робочої сили та підвищувати ефективність виробництва.
Потреба в міжнародних інвестиціях
Інвестиції міжнародних фінансових інституцій стали важливим джерелом підтримки. В Україні реалізують свої грантові та кредитні програми для аграріїв: Світовий банк, ЄБРР і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Це дозволяє вирішувати як поточні проблеми, так і модернізувати обладнання, запроваджувати нові технології та покращувати якість продукції.
Важливим аспектом є залучення приватних інвесторів. Тому прозорі умови ведення бізнесу та гарантії безпеки для інвесторів є пріоритетом для держави: «Україна повинна створити сприятливі умови для залучення міжнародного капіталу. Це стосується не лише фінансових питань, а й захисту прав інвесторів, спрощення регуляторних процедур і забезпечення стабільності», – зазначають в Асоціації.