Шуляк назвала стратегії для перезавантаження відновлення агросектору в Україні
Для відновлення агросектору Україні потрібно інтегрувати між собою три головні державні стратегії. Йдеться про стратегію регіонального розвитку, стратегію розвитку малого та середнього бізнесу і стратегію розвитку сільських територій.
За її словами,саме вони мають безпосередній вплив на сільське господарство, але не пересікаються між собою. Водночас, як вважає Шуляк, необхідно інвентаризувати землю, потужності щодо людського ресурсу і проблеми сектору, а також створити інтегровану цифрову мапу підтримки.
“Все це є частиною успішних практик розвитку сільськогосподарської сфери, які застосовуються у ЄС. Але їх механічне перенесення у випадку України не спрацює”, – зазначає вона.
Під час панельної дискусії “Сільський розвиток: радянська утопія чи завдання від ЄС” на Agro Ukraine Summit, організованому Всеукраїнською асоціацією громад спільно з Mercy Corps, парламентарка зауважила – ряд європейських практик розвитку агросектору, безумовно, слід перейняти і адаптувати. Зокрема, єдине вікно для громади, бізнесу й фермерів. Водночас, потрібно врахувати, що у Європі все працює інакше.
Опис головних стратегій
За словами Шуляк, Україна має три державні стратегії, що стосуються розвитку регіонів, малого і середнього бізнесу та сільських територій. Але замість злагодженої роботи цих документів маємо три паралельні треки, які не взаємодіють між собою.
“У нас є три стратегії – регіонального розвитку до 2027 року, розвитку сільських територій до 2040 року, а також стратегія малого і середнього бізнес Але це не оркестр. Це три сольні виступи. А має бути злагоджене звучання, що означає потребу інтегрувати ці документи, синхронізувати їхні цілі, заходи та оцінки результатів задля ефективної політики розвитку села”, – зауважила Шуляк.
Вона додала, що європейський підхід, який, може стати для України “настільною книгою”, ґрунтується саме на єдиному вікні підтримки. Незалежно від того, хто подається – громада, фермер чи бізнес, він бачить усі доступні інструменти підтримки, приклади реалізованих проєктів і може обрати найбільш релевантне рішення. Саме таке єдине цифрове вікно, вважає Шуляк, має бути створене і в Україні.
“Щоб малий фермер чітко розумів, де саме і за які кошти він може отримати підтримку. А громада – які механізми передбачено саме для неї”, – пояснила вона.
При цьому парламентарка підкреслила, що адекватною практикою для запозичення може бути і європейський досвід щодо розробки цілей розвитку сільських територій. Зокрема у частині проведення публічних консультацій під час неї.
Під час розробки таких цілей у ЄС проводили проводили надзвичайно масштабні публічні консультації, до яких долучалися не тільки фермери і представники бізнесу, не тільки представники влади, а і наукова спільнота і дослідники, оскільки для розвитку сільських територій дуже важливий розвиток інновацій”, – пояснила Шуляк.
Закон про публічні консультації в Україні
В Україні, додала нардепка, нещодавно ухвалили закон про публічні консультації і для того, щоб напрацювати найкращі політики в сфері сільського розвитку, такі публічні консультації вже зараз можна проводити для того, щоб об’єднати, по-перше, всі міністерства, по-друге, бізнес, по-третє фермерів, науковців тощо.
Водночас Шуляк наголосила: механічне перенесення європейських практик у випадку України не спрацює. Український контекст потребує адаптацій – рішень, які враховують війну і її негативні наслідки для сільськогосподарської галузі. Зокрема, надзвичайно великі площі замінованих сільськогосподарських земель, той факт, що частина сільськогосподарських земель знаходиться в тимчасовій окупації, а інші частина з різних екологічних чинників вже не може виконувати ту функцію, яку потрібно.
Окрема увага – інвентаризації
За словами Шуляк, в багатьох громадах досі немає навіть базових топографічних карт. Відтак, першим кроком має стати цифрова карта ресурсів, проблем і потенціалу. Вона має стати основою для просторового планування, програм відновлення та конкретних державних рішень. Крім того, потрібно впровадити незалежну оцінку ефективності державних програм підтримки громад і сільського бізнесу: що працює, а що – ні.
Спроможність місцевого самоврядування
Ще один виклик, за її словами, це спроможність місцевого самоврядування. Багато громад просто не готові реалізовувати навіть невеликі проєкти. Вихід – у масштабній освітній програмі для представників місцевої влади: навчити їх працювати за європейськими стандартами і створити командний підхід замість вертикалі звернень і скарг.
“Село – не менш важлива ланка, це точка, де проблеми з’являються першими. Якщо ми не зберемо цю систему докупи зараз – потім буде пізно. Не через провал стратегії, а через втрату найціннішого – людей, землі, часу”, – резюмувала Олена Шуляк.