Шуляк назвала фактори якісного відновлення України
Залучення українських виробників будівельних матеріалів до відбудови країни є однією з ключових завдань влади. Адже без вітчизняного виробництва неможливо буде досягти швидких результатів.
“Останні цифри оцінки вартості відбудови в Україні, які презентував Світовий банк і український уряд, – це щонайменше 524 млрд доларів. Станом на сьогодні саме стільки потрібно, щоб відновити все, що зруйнувала РФ у житловому секторі, транспортній інфраструктурі та енергетиці. І без наших українських виробників будівельних матеріалів цього неможливо буде зробити”, – констатувала Шуляк.
Вона додала, що найбільше постраждав житловий сектор, адже, за даними звіту Світового банку, в Україні зруйновано 13% житлового фонду. Сьогодні зареєстровано майже 800 тисяч заявок від українців про пошкоджене та зруйноване житло – це близька 60 млн квадратних метрів.
За словами Шуляк, до повномасштабного вторгнення щорічно в Україні вводили в експлуатацію 9-10 млн квадратних метрів житла. За три роки повномасштабного вторгнення РФ зруйнувала те, що будували протягом шести років.
“Для того, щоб це все відбудувати, ми маємо розуміти, які будівельні матеріали можна виробляти в Україні та максимально сприяти відновленню та створенню нових виробничих потужностей. Адже це ще й створення нових робочих місць, сплата податків, які будуть допомагати розвитку громад”, – зазначила голова Комітету ВР з містобудування.
Парламентарка зауважила, що вже сьогодні можна прогнозувати, на які будівельні матеріали буде підвищений попит, та які позиції можуть опинитися в дефіциті.
“Насамперед у дефіциті буде скло. В Україні був єдиний завод з виробництва скла, він працював у Лисичанську. Після захоплення міста окупантами завод зруйнували. Зараз є спроби українських компаній підписати меморандум з будівництва такого заводу, але сьогодні Україна не виробляє скла”, – сказала Шуляк.
Вона додала, що підвищений попит також прогнозують на цемент, метал, гіпсокартон, вікна та двері – все що потрібно для швидкої відбудови. Водночас постане питання про якість будівельних матеріалів.
“Якщо думати про перспективу, ми маємо враховувати, що Україна швидко просувається на шляху до членства в ЄС. Тому показники якості українських будматеріалів мають повністю відповідати нормам Євросоюзу”, – наголосила Шуляк.
Вона нагадала, що ще п’ять років тому Україна почала працювати над впровадженням 305-го європейського регламенту, щоб вітчизняні будівельні матеріали були безпечними, енергоефективними та сучасними. Цей регламент мав запрацювати з 1 січня 2023 року, але повномасштабне вторгнення зруйнувало багато планів.
Також російська агресія вплинула й на інші аспекти роботи українських виробників будматеріалів, через що вони мають низку спільних проблем. Зокрема це нестача робочої сили, недостатній доступ до фінансових ресурсів, застарілі технології, логістичні труднощі, енергетична криза та корупційні ризики у галузі будівництва.
“Насамперед нам потрібно починати з державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями, парламент вже ухвалив відповідне законодавство. Також важливо забезпечити доступне кредитування для компаній, які працюють за стандартами ЄС та модернізують виробничі потужності”, – вважає Шуляк.
Крім того, важливими аспектами відбудови є розвиток системи професійно-технічного навчання, впровадження стандартів 305-го європейського регламенту, створення мережі лабораторій контролю якості будматеріалів та цифровізація й знищення монополій у будівельній галузі для нівелювання корупційних ризиків.
“І звичайно, хотілося б забезпечити більше можливостей українському бізнесу створювати спільні підприємства з іноземними компаніями, використовувати державно-приватне партнерство, залучати іноземний капітал і технології. Так ми зможемо відбудовувати сучасну європейську Україну”, – підсумувала Шуляк.