Робота з використанням ШІ (фото: Getty images)
Чому вчені недостатньо розуміють вплив штучного інтелекту на світову економіку і чим це може загрожувати – читайте в колонці професорки державної політики Кембриджського університету Даян Койл.
Чи перетворює штучний інтелект економіку в якомусь реальному сенсі, чи обіцянки швидкого зростання – всього лише галас? Американські фондові ринки, безумовно, схиляються до першої думки: акції компаній, що працюють у сфері ШІ та технологій, забезпечили близько трьох чвертей приросту індексу S&P 500 цього року. Венчурні інвестори, схоже, також переконані в цьому: за однією з оцінок, тільки у 2025 році в сектор ШІ було влито 200 мільярдів доларів.
Тож не дивно, що аналітики дедалі частіше ставлять собі питання, чи не є ми свідками чергової технологічної бульбашки, що нагадує бум доткомів 1990-х років, і чи не може вона, як і раніше, зрештою луснути й потягнути за собою фондові ринки. Однак, як зазначає мій колега з Кембриджа Вільям Джейнвей, навіть спекулятивні бульбашки можуть залишити після себе життєво важливу інфраструктуру та інновації, які підтримують довгострокове зростання.
Якщо ШІ наслідуватиме цей приклад, наскільки потужним може бути його вплив? Бум доткомів дає кілька корисних уроків. У другій половині 1990-х років цифрові технології, що з’явилися, майже подвоїли зростання продуктивності праці в США до 2,5 %. Хоча прогнози економістів різняться, деякі дослідження показують, що сьогоднішня хвиля інвестицій у ШІ може дати настільки ж значний поштовх зростанню ВВП.
Найзатятіші євангелісти ШІ йдуть далі, стверджуючи, що швидка поява штучного інтелекту загального призначення (ШІЗП) може стати абсолютно перетворювальним фактором. Наприклад, генеральний директор компанії Anthropic Даріо Амодей стверджує, що потенціал ШІ радикально недооцінюють, і що в разі безпечного розвитку такі системи можуть здійснити прорив у біології, нейронауках та економічному розвитку, потенційно викорінивши хвороби, скоротивши бідність і сприяючи глобальному співробітництву.
Якщо такий світ достатку справді маячить на горизонті – і навіть якщо він матеріалізується лише у віддаленому майбутньому, – вкрай важливо простежити, як відбуватиметься ця трансформація. Але, як я пояснюю у своїй нещодавній книзі “Міра прогресу”, традиційні економічні показники все ще не в змозі відобразити ефект “старої” цифрової економіки, не кажучи вже про нову, керовану ШІ.
Зростання ВВП – яскравий тому приклад. У кращому разі воно є запізнілим індикатором структурних змін. Економічні історики показують, що такі перетворювальні технології, як парова енергія та електрика, потребували десятиліть для реєстрації в офіційній статистиці, і навіть коли їхній ефект став помітним, виміряний приріст доходів був напрочуд скромним. Але було б абсурдно стверджувати, що ці технології не були трансформаційними; їхній вплив просто проявився таким чином, що традиційні показники не змогли його відобразити.
Схожі публікації
Коли мова заходить про ШІ, деякі з найосновніших фактів відсутні або неповні. Наприклад, скільки компаній використовують генеративний ШІ і в яких галузях? Для чого вони його використовують? Як інструменти ШІ застосовуються в таких галузях, як маркетинг, логістика або обслуговування клієнтів? Які компанії впроваджують агентів ШІ і хто насправді їх використовує?
Хоча дослідження в галузі ШІ розвиваються стрімко, зараз потрібен систематичний збір даних. Надійна статистика не тільки допоможе бізнесу оцінити попит і можливості, а й дасть змогу урядам розробити політику, що сприяє зростанню і захисту споживачів.
Такі технологічні компанії, як Anthropic і OpenAI, почали усвідомлювати, що нинішній інформаційний вакуум не приносить їм користі, особливо з огляду на залежність їхніх продуктів від даних. Без чіткішого розуміння економічного впливу ШІ суспільні дебати неминуче будуть зосереджені на ризиках і тривогах – від перспективи”робочого погрому” до потенційного психологічного впливу людиноподібних чат-ботів. Галузеві ініціативи, спрямовані на ліквідацію цієї прогалини, хоча й обмежені за масштабами, але дуже важливі.
При цьому інші показники можуть дати цінне уявлення про трансформаційні ефекти ШІ. У нещодавньому робочому документі, написаному спільно з Джоном Покізом, я стверджую, що будь-який значущий набір показників має включати ключові фактори розвитку ШІ, зокрема споживання енергії, зрушення на ринку праці та використання даних. Ще одним важливим показником є впровадження послуг, керованих ШІ, так званий агентський ШІ.
Корисними можуть виявитися також дані про використання часу як вдома, так і на робочому місці, а також структурні показники, як-от зрушення у складі промисловості та організаційній структурі. У ширшому сенсі, повніша картина структурних змін допоможе нам зрозуміти ширші економічні наслідки ШІ – від перерозподілу галузей до зміни робочих процесів.
На жаль, наразі існує мало таких показників. Проблема посилюється тим, що багато статистичних агентств – насамперед у США – перебувають у безладді, а більшість політиків, як і раніше, з обережністю ставляться до використання нових джерел даних і методологій.
Дослідники, зі свого боку, прагнуть поліпшити способи вимірювання і розуміння економічного впливу ШІ. Однак поки що ми перебуваємо в тому самому становищі, що й вікторіанці, які більше дізнавалися про те, як парова енергія, залізні дороги та телеграф змінювали їхній світ, з романів Чарльза Діккенса та Джорджа Еліота, ніж з офіційної статистики.
Дайан Койл, професор державної політики Кембриджського університету,
Авторське право: Project Syndicate, 2025.www.project-syndicate.org