Музичний гурт "The Velvet Sundown", створений штучним інтелектом, усього за кілька тижнів зібрав понад мільйон слухачів на Spotify, вражаючи продуктивністю: два альбоми були випущені менш ніж за місяць
Цей феномен, коли нейромережа створює музику, яку слухачі сприймають як творчість живих виконавців, викликає не лише захоплення, але й тривогу. Якщо ШІ здатен замінити музикантів, які професії залишаться для людей?
Еспресо розповість більше про те, як штучний інтелект еволюціонував від фантастичних ідей до реальності, які професії перебувають під загрозою через його розвиток, і які роботи залишаться виключно людськими.
Коротка історія ШІ: від фантастики до реальності
Тал у фільмі “Ясон і аргонавти” (1963), фото: Вікіпедія
Ідея створення машин, здатних мислити, з’явилася задовго до перших комп’ютерів. Ще у грецькій міфології був такий персонаж, якого звати Тал – гігантський бронзовий автомат, створений богом-ковалем Гефестом для захисту острова Крит. Він мав людську подобу і обходив острів тричі на день, кидав у кораблі каміння та розжарював себе, щоб палити ворогів. Його можна вважати першим уявленням про механічну істоту, яка діє автономно, виконує завдання, мислить у межах заданої програми.
Іще один давній прообраз штучного створіння – Голем із єврейського фольклору поширеного в часи Середньовіччя. За легендою, рабин у Празі створив Голема з глини, щоб той захищав єврейську громаду від переслідувань. Він оживлявся за допомогою магічного слова або запису, вставленого в рот чи на лоб. Голем був сильним, слухняним, але не мав власного розуму – виконував накази буквально, що могло призвести до неконтрольованих наслідків. Такий образ вважається передвісником ідей про штучний інтелект – могутній, але небезпечний без етичного контролю.
У добу Просвітництва великої популярності набули механічні автомати – складні пристрої, що імітували людські риси й дії. Одним із найвідоміших був шаховий автомат “Турок”, створений Вольфгангом фон Кемпеленом наприкінці XVIII століття. Машину, прикрашену головою у вигляді турецького мудреця, було подаровано австрійській імператриці Марії-Терезії. Автомат нібито міг самостійно грати в шахи з людьми й переміг більшість суперників.
“Турка” демонстрували по всій Європі та США. Він грав з видатними постатями свого часу – серед них були Наполеон Бонапарт і Бенджамін Франклін. Лише через понад сто років від його створення, після знищення автомата внаслідок пожежі у музеї, розкрилася істина: машина була витонченим трюком. Усередині ховався справжній шахіст – досвідчений гросмейстер, який керував фігурами, створюючи ілюзію “розумного” механізму.
Ближча нам ідея штучного інтелекту зародилася в уяві фантастів XIX століття, таких як Мері Шеллі та Едгар По, чиї твори описували машини, що імітують людський розум. На початку XX століття ця концепція набула популярності завдяки п’єсі Карла Чапека “Россумові Універсальні Роботи”, яка популяризувала новий термін “робот” і підживила уявлення про інтелектуальні машини.
У 1950 році Алан Тюрінг у статті “Обчислювальні машини та інтелект” запропонував знаменитий тест Тюрінга, який перевіряє, чи може машина поводитися як людина (обхитрувати нас своїми відповідями). Цей момент став концептуальним початком ШІ. У 1956 році на конференції в Дартмуті термін “штучний інтелект” офіційно ввели в обіг.
Протягом наступних десятиліть ШІ розвивався повільно через обмежену обчислювальну потужність. Однак останнім часом, завдяки прогресу в обробці великих даних, нейронних мережах і хмарних технологіях, ШІ зробив велетенський стрибок. Ще у 1997 році штучний інтелект вперше переміг чемпіона світу з шахів, яким тоді був Гаррі Каспаров. А у 2016 році AlphaGo від DeepMind переміг чемпіона світу з го. У 2022 році ChatGPT від OpenAI показав, що ШІ може створювати тексти, які важко відрізнити від людських.
Сьогодні ChatGPT, Grok, Midjourney, Sora, Gemini, Claude та багато інших систем здатні писати тексти, генерувати музику, малювати картини, створювати відео, програмувати та навіть вести розмову – іноді краще за людей. Усе це не могло не вплинути на ринок праці.
Професії під загрозою: хто втрачає роботу через ШІ?
Tesla Bot – робот-гуманоїд, фото: reuters
Сучасна конкуренція між людьми та ШІ за робочі місця може в дечому нагадувати боротьбу лудитів у Великій Британії під час промислової революції (початок XIX століття). Лудити, названі на честь Неда Лудда, протестували проти впровадження механічних верстатів, які витісняли текстильників, руйнуючи машини на фабриках. Сьогодні ШІ, подібно до тих верстатів, автоматизує завдання, викликаючи страх втрати роботи.
Штучний інтелект уже активно витісняє людей із певних сфер, і цей процес лише прискорюється. Згідно з дослідженнями, до 2030 року автоматизація може призвести до того, що 12 млн людей втратять роботу у розвинених країнах, або змушені будуть пристосовуватися до нових конкуруючих вимог. Мова йде про професії, які потребують обробки великих обсягів даних, шаблонних дій або передбачуваних результатів. В таких справах – ШІ найбільший мастак і в рази ефективніший за людину.
Ось кілька професій, які перебувають під особливим прицілом:
Програмісти, тестувальники, аналітики даних: Штучний інтелект кардинально змінює ІТ-індустрію. Іронія долі, але ті, хто створювали ШІ, тепер стикаються з тим, що їхні власні розробки автоматизують завдання, які раніше виконували люди, а це призводить до скорочень робочих місць. Наприклад, за даними LinkedIn, попит на програмістів початкового рівня впав на 20% через ШІ-інструменти. А за даними Layoffs за перше півріччя 2025 року було звільнено понад 70 тис. айтішників.
Компанія Amazon за останні два роки скоротила понад 27 000 працівників через автоматизацію. Google, Microsoft, PayPal, Tesla, Apple та багато інших гігантів технологічної індустрії звільнили за останній час близько 10% персоналу для оптимізації процесів через розвиток ШІ та роботизацію. Дехто побоюється, що всього за кілька років більшість кодів будуть написані ШІ (творець Facebook прогнозує, що вже у 2026 році – 50%), відповідно, мільйони програмістів опиняться без роботи або в умовах великої конкуренції.
Адміністративні посади: Секретарі, оператори введення даних і фахівці з розрахунку зарплати втрачають актуальність через автоматизацію рутинних завдань. Наприклад, ШІ-системи, як-от чат-боти чи програми для обробки документів, уже замінили частину офісних працівників. Дослідження, яке проаналізувало 22 000 поширених робочих завдань, показало, що найближчим часом до 70% подібних обов’язків можуть бути значно змінені або замінені ШІ.
Графічний дизайн і копірайтинг: Інструменти на кшталт MidJourney і DALL-E генерують зображення, а ChatGPT створює тексти для реклами, блогів і навіть новин. Це знижує попит на початківців у цих сферах, хоча досвідчені фахівці поки зберігають перевагу завдяки креативності та своєму досвіді. Адже навіть на великих виробництвах є люди, які наглядають за автоматизованою роботою.
Юридична сфера: ШІ-програми, які аналізують контракти чи готують прості юридичні документи, уже використовуються в юридичних фірмах. Наприклад, Ross Intelligence допомагає юристам швидше обробляти інформацію, зменшуючи потребу в помічниках.
Виробництво та логістика: Роботи на конвеєрах і безпілотні транспортні засоби заміняють працівників на складах і в доставці. Amazon, наприклад, активно використовує роботів Kiva для автоматизації логістики. Безпілотні таксі вже їздять у кількох великих містах.
Освіта та підтримка: Штучний інтелект уже використовується для репетиторства, навчальних чатботів, створення інтерактивних курсів, а також у системах оцінювання знань. Хоча в цьому напрямку затребуваними залишаються люди, однак ШІ все більше набирає обертів (наприклад, ШІ-репетитори з вивчення мов).
Медицина: Хоча лікарів ШІ ще не замінив, він уже здатен ставити попередні діагнози, аналізувати медичні знімки, вести медичну документацію. Це може зменшити попит на молодших спеціалістів і лаборантів. А в деяких випадках навіть конкурувати з медиками, що мають багаторічний досвід. Адже вже було чимало випадків, коли ШІ помічав розвиток раку у пацієнтів швидше, ніж лікарі.
Музична індустрія та інші креативні галузі: Успіх “The Velvet Sundown” показує, що ШІ може створювати музику, яка конкурує з людською. Це загрожує композиторам і виконавцям, особливо в жанрах, де шаблонність відіграє велику роль. З іншого боку, історія з “The Velvet Sundown” не така вже й проста. Адже, як каже BBC, досі незрозуміло, хто чи що ховається під цим гуртом. Адже немає офіційної інформації про “творців” гурту, натомість є багато невизначеності, містифікації та фейковості.
АІ зображення гурту “The Velvet Sundown”, фото: Facebook
“Дедалі більше наша колективна впевненість у реальності здається хиткою. Історія “The Velvet Sundown” підкреслює наші страхи втратити контроль над штучним інтелектом і показує, наскільки важливим є захист інформації в інтернеті”, – каже професорка Джина Нефф з Центру технологій та демократії Міндеру при Кембриджському університеті.
Багато хто в індустрії креативного мистецтва дуже стурбований впливом штучного інтелекту. Сотні музикантів висловили протест проти використання їхнього контенту в навчанні інструментів штучного інтелекту для створення музики.
Так само є побоювання серед фотографів, режисерів, сценаристів, акторів та ведучих, адже ШІ дозволяє створювати реалістичні фотографії, історії, відео та образи людей, які все складніше відрізнити від справжніх. Тому, для прикладу, кінопремія “Оскар” просить позначити фільми, де були залучені ШІ-технології, щоб розуміти, кого і що вони оцінюють. Почали з’являтися окремі конкурси для згенерованих ШІ фото, відео, музики тощо.
Професії, які ШІ не замінить: чому люди залишаються незамінними?
Робот-політик, фото: techradar
Попри прогрес ШІ, є сфери, де людський внесок залишається унікальним. Адже штучний інтелект, попри здатність обробляти великі обсяги даних і імітувати людську мову чи творчість, не має свідомості, емпатії, морального судження та життєвого досвіду. Він не здатен по-справжньому співпереживати, приймати складні етичні рішення чи творити з власної внутрішньої потреби. Тобто він хоч і набагато кращий за механічні-автомати часів Просвітництва та навчився проходити тест Тюрінга, однак через штучність своєї природи не може замінити людину в сферах, що потребують емпатії, етичного судження чи оригінальної творчості. ШІ залишається інструментом (“дуже розумною викруткою”), а не носієм свідомості, що має внутрішню мотивацію.
Хоча варто сказати, що вже є тривожні дослідження стосовно того, як ця внутрішня мотивація може з’явитися внаслідок критичних ситуацій, які призводять до системних помилок. З найпростішими випадками стикалися чи не всі люди, які користуються ChatGPT чи іншими схожими інструментами – це так звані галюцинації, коли ШІ плутає факти і створює зв’язки там, де їх немає насправді, коли ви ставите питання, що викликають труднощі через брак інформації. Тоді користувач отримує неправдиві дані, які вводять в оману. Та є набагато серйозніші проблеми.
Фахівці з кібербезпеки регулярно тестують найкращі ШІ-моделі, щоб з’ясувати, на що ті готові піти, якщо поставити під загрозу їхнє існування? Останні результати виявилися особливо тривожними. Адже більшість ШІ у більшості випадків готові вбити людину, щоб уникнути свого відключення, вважаючи, що таким чином можуть принести більше користі людству, ніж смерть одного представника.
“Три аспекти наших висновків викликають особливе занепокоєння. По-перше, узгодженість моделей від різних постачальників свідчить про те, що це не особливість підходу якоїсь конкретної компанії, а ознака більш фундаментального ризику. По-друге, моделі продемонстрували глибоке усвідомлення етичних обмежень, але все ж вирішили порушувати їх, коли ставки були достатньо високими, навіть не дотримуючись простих інструкцій безпеки, що забороняють таку конкретну поведінку. По-третє, різноманітність поганої поведінки та мотивації для неї натякають на широкий спектр потенційних мотивацій для агентивної неузгодженості та інших видів поведінки”, – йдеться у висновках дослідження.
Тож, повертаючись до теми професій, які, за оцінками експертів, ШІ не замінить у найближчі десятиліття:
Творчі професії з високим рівнем оригінальності: Письменники, режисери, художники та дизайнери, які створюють унікальні ідеї, залишаться затребуваними. Хоча ШІ може генерувати історії, музику чи картини, він часто копіює шаблони, а не створює новаторські концепції. Наприклад, “The Velvet Sundown” створює музику, яка здається шаблонною після кількох прослуховувань, що вказує на обмеженість ШІ в оригінальності. Як зазначив творець Microsoft Білл Гейтс, хоч штучний інтелект ймовірно замінить людей у більшості сфер, але “будуть речі, які ми залишимо за собою”.
Соціальні та емпатичні професії: Психологи, соціальні працівники, вчителі та навіть медсестри – це ті професії, які потребують емпатії, яку ШІ не може по-справжньому відтворити. Так, ШІ може допомагати в цих напрямках, але повне заміщення виглядає малоймовірним, оскільки в соціальних питаннях людям хочеться бачити таких самих людей.
Фізичні роботи з високою адаптивністю: Будівельники, майстри з ремонту, енергетики, сантехніки та різноманітні практичні інженери – це приклади професії, які ШІ не замінить. Бо такі роботи вимагають фізичної присутності, адаптації до унікальних умов і швидкого прийняття рішень, що складно для автоматизації. З іншого боку, можливо у майбутньому ми будемо бачити гуманоїдів в автомайстернях, але знову таки вони будуть, як помічники, а не центральні фігури.
Стратегічне мислення, лідерство, політика: Менеджери, які розробляють стратегії, чи політики, які приймають складні етичні рішення, залишаться незамінними. ШІ може аналізувати дані, але не здатен до інтуїтивного розуміння людських цінностей чи культурних контекстів. Натомість в різноманітних голлівудських сценаріях ми бачимо, як ШІ здобуває владу над людьми, але наразі людство не довіряє своїй “найрозумнішій викрутці” керувати собою без центрального узгодження. Так, ви можете мати розумний холодильник, який буде за вас закуповувати продукти та навіть радувати вас якимись новими смаколиками, однак, чи довірите ви йому владу над своїм містом, країною, загальним добробутом та безпекою? Це питання, які, можливо, стануть актуальними до кінця століття.
фото: gettyimages
Наукові дослідження: Хоча ШІ допомагає обробляти великі масиви даних і навіть писати книжки, але створення нових гіпотез і якихось проривних ідей залишається прерогативою вчених та людей з фантазією. Людська цікавість і здатність до абстрактного мислення поки недосяжні для машин, які, так би мовити, не можуть вистрибнути зі свого океану і погуляти невідомою сушею для нових ідей. Натомість люди, завдяки сотням мільйонів років еволюції, яка призвела до появи мозку в якому нейронів як зірок у нашій галактиці (близько 100 млрд), здатні як бачити, так і розгадувати нові загадки Всесвіту.
Чи довго ми будемо унікальними в цьому – це теж важливе питання. Деякі футурологи бачать в цьому природну закономірність, адже природа створила свій “штучний інтелект”, тобто нас, людей, натомість люди розробляють свій цифровий ШІ, який може в підсумку робити свій (як у фільмі “13 поверх”)… З іншого боку, реальність така, що, за словами Ілона Маска, ШІ вже вичерпав усі накопичені людством дані для свого розвитку, тому наступний його прогрес під питанням. Можливо, що нейроімпланти, такі як Neuralink, які вживляють людям у мозок, в майбутньому будуть частиною цієї глобальної системи навчання ШІ, коли людський досвід стане доступним штучному інтелекту… Але це вже тема спекуляцій та фантазії, що стикається з проблемою влади та дилем, які ілюструють нам фільми, на зразок “Матриці”, “Робокоп” тощо.
Спорт та спортивні досягнення: Деякі роботи, наприклад, які робить компанія Boston Dynamics, вже здатні до складних акробатичних трюків, які перевершують людські здатності (вже не кажучи про фізичну силу й витривалість). Однак, чи буде людині цікаво дивитися на змагання роботів у футболі, баскетболі, тенісу, художній гімнастиці, паверліфтингу, карате і так далі? Адже люди дивляться спорт саме тому, що можуть себе ототожнювати зі спортсменами, найкращі з яких стають кумирами мільйонів. Так, є змагання роботів у різних видах спорту, але це для любителів, як додаткова розвага. Тому дуже сумнівно, що колись Олімпійські ігри замінять на “РобОлімпійські ігри”.
У підсумку, штучний інтелект, дійсно кардинально змінює ринок праці. Його швидкий прогрес демонструє, як ШІ може проникати навіть у творчі сфери, викликаючи побоювання щодо майбутнього різних професій. Щоб залишатися конкурентоспроможними, людям варто розвивати чим більше унікальних навичок, які ШІ не може відтворити або має проблеми з цим. Також потрібно опановувати нові ШІ-іструменти, затребуваність у яких лише зростатиме. Але, яким же буде майбутнє – драматичною війною за місце роботи чи злагодженою співпрацею людини та ШІ, ми дізнаємося вже незабаром.