За останній місяць Запорізька АЕС тричі опинялась на межі блекауту, коли через ворожі обстріли відключалась одна з ліній електропередачі, що живлять станцію. Що буде з ЗАЕС у разі, якщо через обстріли вона опиниться взагалі без електропостачання, чому навіть кваліфіковані працівники Росатома можуть не впоратись з нештатною ситуацією на Запорізькій АЕС та чому єдиною метою, з якою окупанти можуть спробувати запустити енергоблок, – є спроба теракту. Про це у матеріалі "Еспресо".
Що означає “холодний зупин” енергоблоків АЕС
“Запорізька атомна станція – найбільша у Європі й входить у п’ятірку найбільших АЕС у світі. Тут є 6 енергоблоків ВВЕР-1000, тобто потужність кожного енергоблока – 1000 МВт, – розповідає керівник напрямку впровадження світових інноваційних технологій у сфері ядерної енергетики R&D CENTRE Олег Дудар, який до вересня 2022 року виконував обов’язки керівника експлуатаційного підрозділу ЗАЕС.
На сьогодні усі шість енергоблоків переведені у стан холодного зупину. За даними МАГАТЕ, останній, 4-й енергоблок перевели у “холодний” зупин у квітні цього року. Тоді голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі назвав цей крок позитивним для ядерної безпеки, бо охолодження реактора забезпечує додатковий буфер на випадок аварії.
“Холодний зупин означає, що ядерне паливо не працює – ланцюгова реакція ділення атома не відбувається. Це найбезпечніший стан енергоблоків. Однак це не означає, що можна вимкнути світло і йти додому, – каже Олег Дудар. – Навіть у стані холодного зупину певне тепло все ж виділяється, і ядерне паливо потрібно охолоджувати. При холодному зупині температуру палива підтримують на рівні 30 – 35 градусів С. І саме для того, аби відбувалось охолодження і працювали усі системи, станції потрібна електроенергія”.
За начальника відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Дмитра Гуменюка, нині Запорізька АЕС, яка раніше була найбільшим в Україні виробником електроенергії, тепер перетворилась в одного з найбільших споживачів.
“Коли станція працювала, вона виробляє електрику і для власних потреб і передає в об’єднану мережу України по лініях електропередачі. Тепер по цих лініях електропередачі вона сама отримує електрику для того, аби працювали системи безпеки й охолоджувалось паливо. Інакше воно може поплавитись, як було на Фукусімі”, – розповів у коментарі “Еспресо” Дмитро Гуменюк.
Що відбудеться на ЗАЕС у разі блекауту
За слова Олега Дударя, нині до ЗАЕС йде лише дві лінії електропередачі: Дніпровська 750 кВ та Феросплавна-1 330 кВ.
“Обидві вони йдуть через Каховське море, якого уже нема. Якщо якась з цих ЛЕП руйнується, а руйнуються вони через ворожі обстріли, це загроза для станції. Треба розуміти, що українські енергетики, які відновлюють ці лінії – це героїчні люди, адже вони працюють фактично у зоні бойових дій, під постійними обстрілами, – каже Олег Дудар. – Якщо орки переб’ють обидві лінії електропередачі й станція залишиться без зовнішнього живлення, автоматично мають під’єднатися дизельні генератори”.
Загалом на ЗАЕС є 20 потужних генераторів: по три на кожному енергоблоці та два загальностанційні.
“За регламентом, запаси дизелю на станції мають покривати потреби 10 днів автономної роботи. Якщо економно використовувати, можна розтягнути запаси на два тижні”, – каже експерт.
Однак найбільша проблема у тому, що наразі ніхто достеменно не знає, чи є на станції ці запаси палива і чи проходять генератори належне технічне обслуговування.
“Для того, аби заживити один енергоблок, достатньо одного генератора. А на кожен блок було три. Насправді найбільша загроза для Запорізької АЕС – це присутність росіян там. Але ми не знаємо, чи росіяни не пропили солярку, чи не розібрали генератори на запчастини, – каже Дмитро Гуменюк. – Блекаут станції в правильному сенсі цього слова, – коли немає зовнішнього електроживлення, і при цьому не запустились генератори. Тоді відбувається плавлення палива і потенційний викид радіації. При цьому якщо блоки працюють, то плавлення палива починається приблизно за три години. При холодному зупині часу більше – до кількох днів”.
За словами Олега Дударя, при холодному зупині паливо розігріватиметься поступово. Тож у разі повного блекауту, явища, які уже не можна буде зупинити, почнуться орієнтовно через 20 днів.
Працівники Росатома не знають обладнання ЗАЕС
Як розповів Олег Дудар, який працював на ЗАЕС, коли її захопили росіяни, одна з найболючіших тем – персонал ЗАЕС.
“До повномасштабного вторгнення на Запорізькій працювало 11,5 тис. людей. Нині там трохи понад 2000, але точних даних немає. Відомо, що більшість людей – працівники Росатома. Точних даних, скільки там залишилось працівників ЗАЕС немає, – каже Олег Дудар. – Проблема у тому, що працівники Росатома не розуміються на нашому обладнанні, не володіють інструкціями й регламентами. Вони не зможуть подолати наслідки розігріву активної зони. Тоді може статись радіаційна аварія”.
Окупанти на ЗАЕС, Фото: Енергоатом
“Переконаний, що свідомо вчиняти якісь диверсії атомники, які є на АЕС, не будуть, навіть якщо ці люди приїхали з РФ. Адже йдеться про їхнє життя і здоров’я, а також життя їхніх рідних, які, мабуть, теж перебувають тепер в Енергодарі. Вони самі сидять на пороховій бочці, – каже Дмитро Гуменюк. – На випадок аварійної ситуації на АЕС є чітко прописані інструкції – як діяти у тій чи іншій ситуації. Інструкції, які розроблялися в Україні, вони базувалися на підході, який свого часу нам надав Westinghouse. Це американський підхід. Він інший, ніж був оригінально в Радянському Союзі, і ніж був прийнятий в Росії. Як будуть працювати фахівці Росатома при цих інструкціях, я не знаю”.
“Другий Чорнобиль” на ЗАЕС неможливий
Попри те, що ЗАЕС є найбільшою електростанцією у Європі, наслідки потенційної аварії не будуть співмірними з Чорнобилем. На ЧАЕС це були реактори РБМК (Реактор большой мощности канальный), і вони значно небезпечніші за реактори типу ВВЕР (водо-водяний енергетичний реактор). У реакторах ВВЕР усунені недоліки, зокрема, виключено можливість неконтрольованого зростання потужності енерговиділення в активній зоні реактора, що і призвело до Чорнобильської катастрофи.
“Загалом Запорізька АЕС – одна з найбезпечніших у Європі. Але присутність росіян на станції – це уже небезпека. Адже є інформація, що частина території замінована. І аварійна ситуація на станції у поєднанні з військовими діями може призвести до витоку радіації, – каже Дмитро Гуменюк. – Враховуючи, що блоки перебувають у холодному зупині, витік радіації буде не таким потужним, ніж якби блок працював на потужності. Крім того, у викидах уже не буде активних ізотопів йоду, які є найнебезпечнішими. При цьому загроза все одно досить велика, як і масштаби радіаційного забруднення”.
Окупанти можуть використати ЗАЕС як брудну бомбу
У ЗМІ періодично з’являється інформація про те, що РФ має намір перевести один з блоків з холодного у гарячий зупин (проміжний стан між холодним зупином і роботою на потужності) або й взагалі запустити на потужність, аби виробляти електроенергію. Олег Дудар вважає, що таку інформацію треба сприймати як потенційну підготовку до теракту.
“З технічної точки зору ЗАЕС запустити можна. Але для роботи станції потрібна вода зі ставка охолоджувача, а після підриву Каховської ГЕС її нема. Друге – щоб електрика з запорізької станції постачалась в енергосистему Росії, потрібна відповідна лінія електропередачі. Наразі такої немає. А запускати станцію, щоб вона працювала для енергосистеми України “орки” не будуть”, – каже Олег Дудар.
При цьому він переконаний, що окупанти можуть використати аварію на ЗАЕС, коли потрібно буде зупинити наступ ЗСУ.
“Згадаймо, чому “орки” підірвали Каховську ГЕС – 6 червня минулого року. Саме у той час, коли ЗСУ почали наступ на півдні. Вони це зробили з метою зупинити наступ, і їм це вдалось. Якщо українські війська наступатимуть на Чонгар, Мелітополь, вони можуть вчинити диверсію на ЗАЕС, – каже Олег Дудар. – Якщо ми побачимо, що вони намагаються розігнати якийсь з реакторів, це означатиме, що вони намагаються “підпалити” активні зони. Це буде терактом з метою зупинити наступ українського війська. Тобто орки можуть використати ЗАЕС як брудну бомбу. Ні для чого іншого вона їм не потрібна”.