Що не так із зимовою тисячею і як вона вплине на економіку: пояснення експерта

Вже з 15 листопада українці зможуть подати заявку на “Зимову тисячу”. Ці гроші не збагатять українців, а навпаки – вдарять по найменш захищених громадянах, а ціни на продукти першої необхідності зростуть

Роздачу грошей всім без винятку у країні й наслідки від такого кроку пояснив для Еспресо доктор економічних наук Віктор Борщевський.

“Хочу перепросити за русизм, але ця тисяча – “оголтелый популизм”. Коли чи не 80 відсотків нашого бюджету залежить від наших партнерів, ці гроші починати розкидати в нижній сегмент – це виглядає дивно. Вони не підуть, ані на інвестиції, ані в розвиток, ані в освіту. Ці кошти підуть виключно на проїдання, причому ще в такому примітивному нижньому сегменті” – розповідає Борщевський.

Він пояснює, що, з погляду державних інтересів в умовах війни, розкидати гроші на нижні сегменти економіки – не добре.

“А якщо звернути увагу, що це ми ще й чужі гроші розподіляємо, а ще додати, що десь хтось, хоч і між рядками, все частіше й частіше про вибори говорить, картина складається в єдине – за західні гроші відбувається підкуп потенційних виборців. Я інакше цього не сприймаю. Це моя суб’єктивна думка. Не знаю точно, як іноземці, які нам допомагають, сприймають, але вони достатньо розумні, щоб зрозуміти ситуацію”, – наголошує економіст.

Ціни на товари першого вжитку зростуть

Він додає, що “зимова тисяча” не є чимось новим, а подібні програми вже були в 90-х роках.

“Буває, коли гроші видають в такі низькі сегменти, як-от доплати пенсії, то зараз це ще гірше, ніж доплата до пенсії. Бо виходить так, що ми просто розкидаємо кошти. І хто їх побіжить візьме? Ті люди, які донадять на ЗСУ, волонтерять, вони не бігтимуть за тими грошима. Побіжить люмпенізований клас.

Навіть через пенсії чи через мінімальні зарплати, ці гроші вкидалися на споживчий ринок, щоб просто підіймати ціни на хліб, макарони, олію і так далі. У 90-х роках ми вже це проходили неодноразово. Перед виборами кидали гроші, а після виборів ціна підіймалася і ті люди опинялися ще в гіршій ситуації, ніж було до того. А зараз ми це повторюємо і навіть не через цільові виплати, а просто роздаємо і грубо кажучи, кажемо: “зберіть ті, хто з найнижчою соціальною відповідальністю, тобто ті люди, які не “погидують” піти в такий час і взяти цю тисячу гривень”, – каже Віктор Борщевський.

Відповідно, наголошує економіст, ціни на продукти вжитку першої потреби підскочать. І це, каже Борщевський, не вдарить по цінах на елітні товари чи навіть середній групі, а саме по найнижчому сегменту, по цих людях, які першими підуть по ці гроші.

Репутаційні ризики для України

Другий і серйозніший, на думку експерта, ризик стосується міжнародної репутації та фінансування.

“Цей фактор, як на мене, ще глобальніший – люди, які за кордоном і це все фінансують. Вони подивляться й промовчать. А такі наші “друзі”, як Орбан і компанія точно скажуть: “Дивіться, кому ми допомагаємо” і так далі. І в них будуть аргументи, ми їх даємо просто в руки нашим, скажімо, недоброзичливим скептикам”.

Експерт переконаний, що набагато доцільніше було б ці кошти роздавати через конкурсні інвестиційні програми, а не прямою видачею. Пріоритетними напрямки для інвестування повинні бути оборонна сфера, інноваційні та цифрові технології. Але навіть це, на його думку, має бути зроблено “по-цивілізованому, через конкурентні механізми, на конкурсних засадах, з участю закордонних, в тому числі компаній”.

Довідково

Урядова програма “Зимова єПідтримка” надає одноразову допомогу українцям, що перебувають на підконтрольній території України. Отримані кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, медикаментів, квитків на транспорт, книжок, а також на донати ЗСУ та інші потреби. З державного бюджету на програму “Зимова підтримка” витратять 14 мільярдів гривень.