Уряд США натиснув на "паузу": через політичні чвари у Вашингтоні країна зіштовхнулася з першим шатдауном за сім років, наслідки якого можуть відчути навіть за океаном
Через провал переговорів у Конгресі частина федеральних установ призупинила роботу, а сотні тисяч держслужбовців залишилися без зарплат. Що таке шатдаун, чому він інструмент політичної зброї, та чи варто хвилюватися Україні, детальніше розповість Еспресо.
Що таке шатдаун?
Конгрес США, фото: reuters
Шатдаун (від англ. government shutdown – “закриття уряду “) – це тимчасове призупинення роботи частини федерального уряду США через відсутність затвердженого Конгресом фінансування. Конституція США прямо забороняє урядовим структурам витрачати кошти без схвалення парламенту, тому, якщо бюджет або тимчасовий фінансовий закон не ухвалено вчасно, частина державних функцій зупиняється.
Це явище є унікальним для американської політичної системи. У більшості європейських парламентських демократій бюджетний провал зазвичай призводить до розпуску уряду або дострокових виборів, а не до фактичного “заморожування” його роботи, як у США.
Як відзначає Reuters, проблема фінансування уряду США – це розподіл $1,7 трлн на роботу держагенцій, що становить близько чверті від загального бюджету в $7 трлн. Решта йде на охорону здоров’я, пенсії та відсотки за зростаючим боргом у $37,5 трлн.
Механізм шатдауну простий, але жорсткий. Частковий шатдаун (як нині) охоплює лише ті агентства, що фінансуються з щорічного бюджету, – це майже половина федерального сектору. Ключові служби, відповідальні за безпеку й життєзабезпечення – армія, прикордонники, федеральна поліція, пожежники, авіадиспетчери – продовжують працювати, але тимчасово без зарплат. Тобто понад мільйон американських військовослужбовців зараз працюють без оплати праці.
Інших працівників – від офісних службовців до науковців NASA – відправляють у неоплачувані відпустки, з обіцянкою компенсації після завершення бюджетної кризи. Це 750 тисяч людей, частина з яких Трамп планує у підсумку звільнити.
Існують і винятки. Соціальні та медичні програми мають попередньо затверджене фінансування, тож працюють без перерв. Поштова служба функціонує автономно, а суди й Конгрес користуються власними резервами.
Таким чином, робота державного апарату не припиняється повністю, але переходить у “підвішений” режим, коли багато функцій сповільнюються або зупиняються частково.
Коротка історія американських шатдаунів
Історія США знає майже два десятки шатдаунів – від коротких технічних пауз до справжніх політичних баталій.
Все почалося ще у 1970-х, коли політичні суперечки, як-от аборти та шкільна інтеграція, почали ускладнювати ухвалення бюджетних асигнувань (конкретних коштів на ті чи інші програми). Це спричинило шість дефіцитів фінансування з 1977 по 1980 рік, що тривали від 8 до 17 днів. У 1980 році адміністрація президента Джиммі Картера не встигла погодити фінансування через юридичні зміни в бюджетному процесі і тоді стався перший шатдаун, який тривав лише один день і став радше прецедентом, ніж кризою.
У 1980-х і 1990-х шатдауни час від часу повторювалися – переважно через суперечки між Білим домом і Конгресом щодо податків, соціальних програм чи оборонних витрат. Деякі з них минали майже непомітно для громадян: їх влаштовували наприкінці бюджетного року, а угоди знаходили вже за день-два. Проте були й більш драматичні випадки.
У 1995–1996 роках країна пережила одразу два шатдауни поспіль під час президентства Білла Клінтона. Тоді республіканська більшість у Конгресі на чолі з Ньютом Ґінґрічем вирішила натиснути на адміністрацію, вимагаючи масштабних скорочень соціальних програм. Загалом уряд був частково зупинений протягом 27 днів — це стало однією з найбільших бюджетних криз того десятиліття й сильно вдарило по рейтингах республіканців, тоді як Клінтон, навпаки, зміцнив свої позиції як лідер, що не здався під тиском.
Наразі найдовший шатдаун в історії США стався відносно недавно – з 22 грудня 2018 року по 25 січня 2019-го. Тоді під час свого першого президентства Дональд Трамп вимагав 5,7 мільярда доларів на будівництво стіни на кордоні з Мексикою, але демократи в Конгресі відмовилися підтримати ці видатки. У результаті 35 днів сотні тисяч федеральних працівників були у вимушених відпустках або працювали без зарплати, а багато державних послуг фактично зупинилися. Цей період запам’ятався чергами в аеропортах, закритими національними парками та численними економічними втратами – аналітики оцінили їх у мільярди доларів.
Усі ці епізоди показують, що шатдаун у США – це не просто бюрократичний збій. Він став політичним інструментом та грою балансування на межі, коли демократи та республіканці використовують шатдаун, щоб тиснути одне на одних задля своїх цілей, ризикуючи при цьому роботою державного апарату та стабільністю економіки. І що довше триває така “бюджетна війна”, то вищою стає ціна – не лише для Вашингтона, а й для всього світу, який залежить від рішень найбільшої економіки планети.
Про нинішній шатдаун і роль Трампа
Дональд Трамп на мітингу “Зробимо Америку знову великою”, фото: gettyimages
Фіскальний рік у США починається 1 жовтня й триває до 30 вересня наступного календарного року. Саме до цієї дати Конгрес має ухвалити новий бюджет або хоча б тимчасовий закон про фінансування, щоб уряд міг безперервно працювати. Якщо ж цього не відбувається, то вже з першої хвилини нового фіскального року – тобто з опівночі 1 жовтня – урядові структури втрачають право витрачати кошти, і автоматично запускається механізм шатдауну. Тому більшість бюджетних криз у США, зокрема й нинішня, починаються саме восени.
Цей шатдаун – своєрідне дежавю для Дональда Трампа. Попереднє протистояння між Білим домом і демократами через фінансування прикордонної стіни з Мексикою паралізувало роботу уряду на рекордні 35 днів і коштувало економіці США близько 11 мільярдів доларів. Попри масштабну кризу, Трамп так і не домігся свого – будівництво “стіни” не отримало необхідного фінансування, а політичні позиції його опонентів навіть зміцнилися.
Цього разу “яблуком розбрату” стали суперечки щодо двох ключових питань. Перше – субсидії на Obamacare (ACA), які допомагають 20 мільйонам американців оплачувати медичне страхування. Друге – скорочення Medicaid, програми, що забезпечує безкоштовну медичну допомогу бідним і літнім людям, на $800 мільярдів у межах великого бюджетного плану Трампа, який він називає “One Big Beautiful Bill” (Один прекрасний закон). Демократи відмовляються голосувати за тимчасовий бюджет, вимагаючи зберегти ці соціальні програми. Натомість Трамп звинувачує їх у “радикалізмі” і погрожує масовими звільненнями держслужбовців.
“Президент Дональд Трамп із задоволенням поклав провину на “божевільних” демократів, сподіваючись, що вони понесуть на собі політичні наслідки. Але президент може зіткнутися з негативною реакцією через своє бурхливе лідерство. Тим часом демократи відчайдушно намагаються показати своїм виборцям, що вони мають сміливість виступити проти президента-республіканця та його політики, хоча й ризикують зіткнутися з труднощами у збереженні єдності та просуванні свого послання в середовищі, де домінує Трамп”, – відзначають у Bloomberg.
Так для чого це Трампу?
Логіка тут політична та ідеологічна. Адже Трамп прийшов до влади обіцяючи “ефективність витрат уряду”. Через DOGE, яким керував раніше Ілон Маск, Трамп скорочує “бюрократію” – вже звільнено тисячі урядовців у USAID, GSA. Тепер же він говорить про оптимізацію бюджету, ліквідовуючи “зайві витрати”. До того ж Трамп може продовжувати звинувачувати демократів у “хаосі”, насміхатися з них, щоб мати “козла відпущення” для своїх прихильників. А це особливо зручно напередодні старту передвиборчих перегонів у Сенат. Загалом Трамп бачить шатдаун як “можливість” для своїх реформ та посилення влади, не маючи наміру зважати на очевидні ризики.
“Президент керував найдовшим у країні припиненням роботи уряду протягом свого першого терміну…Тепер припинення роботи уряду надає йому новий спосіб ще більше контролювати федеральну робочу силу та витрати”, – наголошують у Politico.
Якщо шатдаун затягнеться, що може статися?
фото: gettyimages
Уявіть собі Америку, яка зупинилася: національні парки порожні, аеропорти в хаосі, а тисячі сімей держслужбовців рахують останні долари, не знаючи, коли прийде зарплата і чи виходити на роботу далі..? Цей шатдаун уже кинув тінь на життя мільйонів, але якщо він затягнеться на тижні чи навіть місяці, США та їх союзники, зокрема Україна, можу відчути наслідки. Адже це може спричинити ланцюгову реакцію, яка може завдати відчутної шкоди економіці, війську, соціальній стабільності і міжнародній довірі.
У The New York Times пишуть, що минулого разу, коли демократи в Сенаті взяли на себе провину за припинення роботи уряду, вони швидко здалися, але зараз це “менш імовірно”.
“Кінцеві політичні наслідки визначатимуться, як відбуватиметься шатдаун і скільки він триватиме. Наслідки можуть бути непередбачуваними, але ветерани минулих шатдаунів кажуть, що мало хто перемагає, коли наростає невдоволення громадськості”, – відзначають у виданні.
Наразі шатдаун відчувається як політична незручність, а не економічна, тому за повідомленням CNN, ринки реагують спокійно. Зокрема, Ерік Тіл, директор з інформаційних технологій Comerica Wealth Management, сказав виданню, що не вважає, що закриття стане проблемою для акцій.
“Я думаю, що це радше політична подія, ніж ринкова”, – сказав Тіл, додавши, що корпоративні прибутки продовжують перевершувати очікування, що забезпечує зростання акцій.
Але знову таки, все залежатиме він довготривалості шатдауну, адже кожен тиждень обходиться у мільярди доларів.
В AP пишуть, що перші економічні наслідки відчуються вже за кілька днів.
У будь-якому разі очевидно, що Трамп спробує закрити багато федеральних офісів, щоб продовжувати невпинне “скорочення бюрократії”. Тому багато людей так і не повернуться на свої роботи, а змушені будуть шукати їх деінде. Саме федеральний уряд є найбільшим роботодавцем країни, відповідно відпустки і звільнення можуть уповільнити споживчі витрати в найближчі місяці.
“Головний ризик полягає в тому, що ми все одно перебуваємо в нестабільному становищі в економіці. На відміну від попередніх зупинок, таких як тривалий шатдаун 2018 року, економіка працювала добре, тоді як під час тривалого шатдауну 2013 року економіка перебувала в процесі повільного, але тривалого, поступового відновлення. Зараз ринок праці справді ослаб. Здається, що в останні місяці ризик інфляції зберігається через тарифи. Тож виникає питання, скільки зможе витримати економіка”, – зауважив у коментарі Aljazeera Деніел Хорнунг, науковий співробітник Стенфордського інституту досліджень економічної політики.
Як кажуть у Reuters, багато аналітиків попереджають, що цей шатдаун може стати найдовшим в історії через погрози Трампа урізати соцпрограми та звільнити держслужбовців. Демократи звинувачують Трампа у політизації будь-яких питань, особливо тих, які є важливими для опозиції. Хоч республіканці контролюють Конгрес, для ухвалення бюджету бракує 7 голосів демократів у Сенаті – лише троє підтримали їхній проєкт. Тому переговори можуть тривати довго.
Наслідки для України: чи є загроза
Пентагон, фото: Getty Images
Як відзначає видання Finance, якби шатдаун стався у 2024 році за Байдена, він би сильніше вдарив по Україні. Бо під час шатдауну Конгрес не може затверджувати нові пакети допомоги (військової, фінансової чи гуманітарної), а вже схвалені програми можуть гальмуватися через брак нових бюджетних рішень.
Але з приходом Трампа, США перестали затверджувати та виділяти нові кошти для допомоги Україні, щобільше – багато з них згорнули. Також помінявся механізм отримання зброї. Якщо раніше Сполучені Штати, по суті, дарували її, то зараз Україна змушена її закуповувати за кошти Європи. Так, певні програми започатковані експрезидентом Байденом ще не вичерпані, але це питання часу.
Пентагон класифікується як екстрена служба і продовжує працювати над поточними поставки зброї Україні, наданні розвідданих та напрацюванні нових контрактів. Однак з кожним новим днем шатдауну зростає внутрішнє невдоволення, яке може відображатися на роботі. Прямий наслідок для нас – сповільнення поставок зброї (найбільш цінними є снаряди для ППО), що може мати вплив на ситуацію на фронті та захисті цивільної інфраструктури.