Середні зарплати в міністерствах та відомствах втричі вищі за середній по Україні, але їм мало

Середні зарплати в міністерствах та відомствах втричі вищі за середній по Україні, але їм мало 1 Середня зарплата в міністерствах та відомствах у грудні становила понад 81 тис. грн.

За підсумками минулого року у порівнянні з 2024 роком чисельність працівників державних органів скоротилась на 5,1 тис. осіб (на 3%) — з 169,8 тис. до 164,7 тис. працівників. При цьому середня заробітна плата в апаратах органів центральної влади (міністерствах та відомствах (службах, агентствах, інспекціях) за рік зросла з 54,4 тис. грн до 59,7 тис. грн (близько 9,7% у середньорічному вимірі). Однак наприкінці року зростання зарплат пригальмувало, йдеться у повідомленні Мінфіну. 

Зазначається, що скорочення відбулося в усіх основних сегментах державної служби, зокрема в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях та органах судової влади.

Як підкреслили в Мінфіні, в останні місяці 2025 року динаміка оплати праці була стриманою.

“Так, середня заробітна плата в апаратах центральних органів державної влади у грудні 2025 року становила 81,63 тис. грн, що лише на 2,3% більше ніж у грудні 2024 року (79,8 тис. грн)“, – йдеться у повідомленні. 

Для порівняння, середня зарплата по Україні в грудні, відповідно до даних Пенсійного фонду, становила приблизно 24,29 тис. грн. Тобто в 3,3 рази менше ніж в апаратах органів центральної влади.

І хоча за рік середня зарплата по країні зросла на 18% до 20,65 тис грн (а не на 9,7%), розрив між зарплатами звичайних українців та працівників апарату органів центральної влади залишається величезним – 2,9 рази

Численні дослідження доводять, що збільшення фіскального відсотка понад приблизно 30%, особливо в державах із слабкими інституціями, призводить до гальмування економічного зростання. В Україні він останніми довоєнними роками коливався на рівні 41–43%, тоді як з урахуванням нашої демографії (і, відповідно, необхідності фінансувати державні пенсії) його варто було б знизити до 35% із подальшим скороченням до 30% у межах пенсійної реформи. Про це пише Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, член Несторівської групи, в статті “Важкий вибір між кредитами МВФ і колапсом мікробізнесу. Що обрати Україні”.