Націоналізація “Сенс Банку” відбулася через загрозу фінансовій стабільності та неможливість акціонерів, які підпадають під санкції, забезпечити капітал установи.
Позиція НБУ після засідання ТСК
Національний банк України оприлюднив детальну позицію стосовно питань, які були підняті на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 5 травня 2026 року.
Обговорення зосередилося на діяльності АТ “Сенс Банк”, а також на згадках про так звані “плівки Міндіча”.
Причини націоналізації банку
У НБУ підкреслили, що рішення про націоналізацію “Сенс Банку” було прийнято через загрозу фінансовій стабільності та ризики для вкладників після введення санкцій проти акціонерів.
Ці обмеження унеможливлювали для власників підтримку необхідного рівня капіталу.
Зазначається, що на фоні погіршення платіжної дисципліни позичальників капітал банку зменшився на 50% у період з березня 2022 по липень 2023 року, тоді як в інших системно важливих банках він зріс на 29%.
У НБУ також зазначили, що обставини, які обговорювалися на ТСК, не пов’язані з самим рішенням про націоналізацію і не можуть його поставити під сумнів.
Нагляд і перевірка банку
Після націоналізації Національний банк посилив контроль за установою.
Були проведені інспекційні перевірки, а також дистанційні аналізи з питань кредитування, комплаєнсу та фінансового моніторингу.
За результатами перевірок були вжиті заходи впливу, а також направлені звернення до правоохоронних і державних органів.
У період 2023-2026 років регулятор направив 13 звернень до правоохоронних структур і чотири – до служби фінансового моніторингу.
Також були виявлені ознаки прихованої структури управління банком до націоналізації, що стало підставою для подальших розслідувань і зовнішніх forensic-досліджень.
Контроль над наглядовою радою
Окремо в НБУ пояснили порядок призначення членів наглядової ради.
Регулятор не бере участі у відборі кандидатів, а лише перевіряє їхню відповідність вимогам після призначення.
Наразі проводиться додаткова оцінка відповідності окремих членів наглядової ради критеріям незалежності.
Фінмоніторинг і звинувачення
У Нацбанку спростували звинувачення в бездіяльності, зазначивши, що наглядова функція реалізується системно.
З 2022 по 2026 рік було проведено сотні перевірок банків і небанківських установ, а сума накладених штрафів перевищила 1,6 млрд грн.
Щодо “Сенс Банку” окремо проводилися перевірки та накладалися штрафи, а також видавалися обов’язкові рекомендації щодо посилення системи фінансового моніторингу.
Тарифи і прибуток банку
У регуляторі підкреслили, що не впливають на тарифну політику банків, оскільки це є компетенцією їхніх органів управління.
Також зазначено, що прибуток банку за 2023-2024 роки залишався нерозподіленим і спрямовувався на капітал.
У 2025 році більша частина прибутку була використана для покриття збитків минулих років.
Загальний висновок регулятора
Нацбанк заявив, що всі рішення ухвалюються на основі законодавства та прозорих процедур.
Регулятор висловив занепокоєння окремими заявами, які пролунали на засіданні ТСК, і наголосив на необхідності спиратися виключно на підтверджені факти.
Ситуація із “Сенс Банком”: передісторія
Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк висловив думку, що “Сенс Банк” перебуває під впливом осіб, пов’язаних із підприємцем Тимуром Міндічем і колишнім главою Офісу президента Андрієм Єрмаком.
За словами депутата, аналіз даних і опублікованих журналістами матеріалів нібито свідчить про те, що банк з моменту націоналізації міг бути під управлінням цих груп впливу.
Він також стверджує, що між ними існує конкуренція за вплив усередині структури.
Железняк вважає, що керівництво банку має бути терміново відсторонене.