Дональд Трамп за крок від введення жорстких санкцій щодо Росії та її торгових партнерів. Як президент США прийшов до цього рішення, по яких країнах воно вдарить і що в підсумку буде з російською економікою, – в матеріалі спецкора РБК-Україна Юрія Дощатова.
Терпіння президента США Дональда Трампа закінчується. Він не збирається чекати до вересня згоди Росії на мирну угоду і припинення обстрілів України. 29 червня він підтвердив, що скоротив для Москви термін для отримання позитивної відповіді з 50 до 10 днів.
Якщо Путін проігнорує ультиматум, Трамп обіцяє запровадити санкції щодо торговельних партнерів РФ, а саме – вторинні мита в розмірі 100% на товари, які ці країни постачають до США. У такому разі, під ударом можуть опинитися Китай, Індія, Туреччина, Бразилія та інші покупці російської нафти і нафтопродуктів.
“Я вважаю огидним те, що робить Росія. Це огидно… Отже, так – ми накладемо санкції. Хоча я не знаю, чи зачіпають санкції його (Путіна – ред.)… Не знаю, чи дійсно це впливає, але ми це зробимо”, – заявив Трамп.
Фактично, вторинні мита перекриють експорт партнерів РФ у США і позбавлять їх істотних доходів від зовнішньоторговельних операцій.
Перший раз ультиматум для укладення мирної угоди Москві Трамп висунув у середині липня. Він заявив про розчарованість Путіним через відсутність прогресу в мирних домовленостях щодо війни в Україні, і пообіцяв запровадити вторинні мита, якщо впродовж 50 днів угоди не буде досягнуто.
Прямі мита в торгівлі з Росією США застосовувати не збирається, оскільки експорт у США з РФ досить малий і мита, навіть якщо вони будуть у розмірі 100%, не матимуть відчутного негативного ефекту на РФ. Імпорт з Росії до США минулого року становив лише 3 млрд доларів. Основними товарами поставок були добрива, кольорові метали та неорганічні хімікати.
Чому скоротився дедлайн
За останні два тижні Москва не дала жодних підстав припускати, що готова йти на будь-які домовленості щодо мирної угоди. “Якщо чесно, Путін постійно вивалює на нас купу лайна. Він завжди дуже люб’язний, але як виявилося, все це безглуздо”, – цитує Трампа DW.
Трамп нагадав, що вже чотири рази домовленості про мирну угоду зривалися. “Ми багато разів думали, що ми це (питання припинення військових дій – ред.) врегулювали, а потім президент Путін виходить і починає запускати ракети по якомусь місту, такому як Київ, і вбиває багато людей”, – сказав Трамп.
Прискорити введення санкцій президент США, ймовірно, вирішив після досягнення торговельної угоди з ЄС, вважає голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев. Вашингтон і Брюссель наприкінці липня домовилися про те, що США отримують нульовий тариф на постачання своїх товарів до Європи, а ЄС – 15% на більшість товарів, які експортуватимуться до США.
“Угода, зокрема, передбачає збільшення поставок американських енергоносіїв до країн ЄС, що може гарантувати заміщення російських енергоресурсів у разі припинення їхніх поставок. Водночас досягнуто домовленостей про розширення постачання європейським союзникам американської зброї та військової техніки. Це створює надійну платформу для зміцнення європейської безпеки та довгострокової підтримки України”, – вважає депутат.
На думку Гетманцева, зараз Трамп фактично дає сигнал про готовність до спільного з Європою примусу агресора до миру.
Крім того, економіст Олег Устенко, екс-радник президента України, упевнений, що навіть скорочення дедлайну майже на місяць все одно дасть певний ефект. Закупівлі енергоресурсів Китаєм та Індією скорочуються вже, а те, що залишається для експорту Росії, продається зі збільшеним дисконтом. “Так що Росія продовжує працювати як магазин перед закриттям”, – зазначив Устенко.
Реакція Росії
У Росії роблять вигляд, що не звертають особливої уваги на неодноразові погрози з боку США. Кремль одразу не відреагував на них публічно. Лише прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що цю інформацію “взяли до відома”.
Яскравий і провокаційний коментар надійшов від Дмитра Медведєва, який пригрозив війною самому Трампу. “Кожен новий ультиматум – це загроза і крок до війни. Не між Росією та Україною, а з його власною країною. Не йдіть шляхом Сонного Джо”, – заявив заступник голови Радбезу РФ.
У відповідь на таку заяву Трамп порадив Медведєву стежити за словами. Щоправда, про всяк випадок наказав розмістити два ядерні підводні човни “у відповідних регіонах”.
І тільки наприкінці тижня Путін все-таки висловився з приводу заяви президента США. “Що стосується розчарувань з боку кого б то не було, то всі розчарування виникають від надлишкових очікувань”, – заявив він.
Індія і Китай готуються до відмови від російської нафти
Основні імпортери російської продукції, насамперед, енергетичної – Індія та Китай. І саме по них мають найсильніше “вдарити” вторинні санкції. Делі і Пекін, звісно, незадоволені такою перспективою, але, мабуть, вважають її неминучою і проводять підготовку до можливої відмови від закупівлі російської нафти.
Як повідомляє Bloomberg, за даними відстеження суден, цього року Росія постачала майже половину імпорту нафти саме індійській Reliance, водночас близько однієї п’ятої від загального обсягу експорту продукції переробника було продано в Європу.
“Люди, знайомі з планами Reliance щодо імпорту, повідомили, що компанія почала прагнути диверсифікувати свої закупівлі нафти за межами Росії, яка є її найбільшим джерелом нафти цього року”, – пише агентство.
Чотири державні нафтопереробні заводи Індії через побоювання санкцій уже призупинили купівлю російської нафти. Щоправда, офіційних вказівок скорочувати поставки російської нафти від влади Індії не надходило, а політика щодо Росії не змінилася.
Але Трампу ситуація в Індії байдужа. Він вважає економіку цієї країни, як, утім, і Росії, – мертвою. “Мені байдуже, що Індія зробить із Росією. Вони можуть разом знищити свої мертві економіки, мені все одно. Ми мали дуже мало справ з Індією, їхні тарифи занадто високі, одні з найвищих у світі. Так само Росія і США майже не мають спільного бізнесу”, – заявив Трамп.
А от із Китаєм ситуація складніша. Ця країна імпортує до США товарів майже на 439 млрд доларів, причому торговельний дефіцит для США торік становить 295 млрд доларів – це практично 1% ВВП.
Торгівля нафтою між Москвою і Пекіном, повідомляє Reuters, іде стабільно, незважаючи на заяви Трампа. Хоча загалом імпорт енергоносіїв до Китаю з Росії, за даними зовнішньої розвідки України, все ж таки знизився в поточному році. Тільки в першому кварталі поставки нафти скоротилися на 14%, скрапленого газу – на 27%. Серед причин зниження розвідка називає, зокрема, побоювання санкцій і бажання Пекіна домогтися великих знижок від Москви.
Китайська карта Трампа
Зараз Китай і США перебувають у переговорах щодо застосування взаємних торгових мит. На сьогодні США встановив мито в 30%, Китай – 10%.
Президент США Дональд Трамп і генсек КПК Сі Цзіньпін (Getty Images)
На початку вересня очікується зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна, на якій тема мит, напевно, буде обговорюватися. І саме до цієї зустрічі Трамп і сподівається якось визначитися з Росією, вважає екс-радник президента України Олег Устенко.
“Зараз у нього карта Китаю, яка позитивна для нього і вона йде зі знаком мінус для Росії. Ця карта, швидше за все, у нього на руках”, – зазначив Устенко в коментарі РБК-Україна.
США зі свого боку продовжують нагадувати Китаю про можливість введення мит у 100%, якщо закупівля російської нафти продовжиться. Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент на нещодавній зустрічі з китайським колегою. Тож, імовірно, і прямі мита, і вторинні розглядатимуться Пекіном і Вашингтоном паралельно.
Санкції США можуть пом’якшитися
Разом з тим, днями Москву, після візиту до Ізраїлю, відвідає спецпредставник президента США Стів Віткофф. “Він їде в Росію, вірите чи ні”, – сказав Трамп. При цьому він не деталізував подробиць про майбутню поїздку свого представника в РФ. Останній візит Віткоффа до Москви був у квітні. Тоді він обговорював із російською стороною можливість переговорів України та РФ.
Цього разу візит відбудеться буквально за кілька днів до завершення встановленого Трампом дедлайну щодо введення мит. Тож, імовірно, ця тема буде на порядку денному зустрічей спецпредставника Трампа в Москві.
Але навіть якщо Росії все-таки вдасться знову запалити надію президента США на те, що домовленості можливі, то свою позицію щодо санкцій Трамп все-таки не змінить, вважає Устенко. Щоправда, при цьому він може пом’якшити ступінь тиску.
“У такому разі, виникне питання, якими будуть вторинні мита – 100% або менше. І на що саме, для яких партнерів вони будуть застосовуватися”, – зазначив Устенко. Але, на його думку, пом’якшення санкцій, але не відмову від них, цілком можна очікувати, оскільки така політика властива президенту США. “Він завжди залишає запас, показуючи, що в нього в руках завжди є інструмент, який може посилити тиск”, – зазначив Устенко.
Але якщо реалізується найпозитивніший для України варіант, і санкції у вигляді вторинних мит усе-таки буде застосовано в повному обсязі, то, за розрахунками представника президента України Владислава Власюка, збиток для Росії може становити 20 млрд доларів до кінця року.
Але якими б не були нові санкції в підсумку, вони в будь-якому разі посилять тиск на економіку Росії, що істотно ускладнить Кремлю можливості продовження війни.