Санкції США проти російської нафти – скільки вже втратила економіка РФ

Президенти США і РФ Дональд Трамп і Володимир Путін (фото: Getty Images)

Американські нафтові санкції ще, по суті, не запрацювали, проте вже завдають економіці Росії серйозної шкоди. І в перспективі вона тільки зросте. Як відреагували партнери РФ на внесення до "чорного списку" "Роснефти" і "Лукойлу" – читайте в матеріалі спецкора РБК-Україна Юрія Дощатова.

З моменту оголошення про санкції США проти російських енергетичних гігантів “Роснефти” і “Лукойлу” не минуло й двох тижнів, але вже є доволі переконливі сигнали, що вжиті заходи дадуть серйозний результат у доволі близькій перспективі.

Загальні втрати можуть сягнути 70 млрд доларів

За даними української розвідки, перші докладні оцінки впливу санкцій США підтверджують: втрати Росії від блокування роботи світових компаній із “Роснефтью” і “Лукойлом” становитимуть щонайменше 50 млрд доларів на рік. “Американські санкції почнуть діяти, напевно, 20 листопада 2025 року, якщо не будуть якісь кроки вліво-вправо. Після цих санкцій Росія, за нашими даними, втратить 50 млрд доларів наступного року”, – заявив Володимир Зеленський.

Разом із 19-м пакетом санкцій, збитки РФ від якого очікуються на рівні до 20 млрд на рік, загальних результат складе мінус 70 млрд доларів. А це практично половина всіх військових витрат Росії.

Водночас уже в перші дні після рішення США щодо російських нафтових компаній, ціна на російську нафту різко впала, повідомляв Reuters.

Китайські нафтопереробні заводи вирішили скасувати частину закупівель сирої нафти в РФ.

Нафтопереробні заводи в Індії теж заявили про намір скоротити імпорт російської нафти. У підсумку, спотові продажі нафти ESPO почали пропонувати зі знижкою 50 центів за барель, тоді як до введення санкцій премія була в 1 долар.

Ціни на решту нафти навпаки, зросли. Ф’ючерс на сорт Brent піднявся приблизно на 5,4%, до 65,99 доларів за барель, на сорт WTI – приблизно на 5,6%, до 61,79 доларів за барель, повідомляє Reuters. Але вже за кілька днів ціни почали знижуватися. 28 жовтня Brent знизився до 64,4 долара за барель, WTI – до 60,15 долара.

У Росії визнають негативний вплив санкцій США, проте ситуацію не драматизують. Володимир Путін назвав крок Трампа “недружнім актом”, який завдає шкоди російсько-американським відносинам. Він зазначив, що під тиском санкцій не має наміру змінювати свою стратегію.

Самі компанії, проти яких введено санкції, всерйоз занепокоїлися наслідками. “Лукойл” уже заявила про готовність продати свої закордонні активи компанії Gunvor Group, одним із засновників якої є друг Путіна Геннадій Тимченко. На думку низки експертів, зарубіжні активи “Лукойлу” оцінюються в 12-15 млрд доларів, а через санкції і швидкість угоди їх можуть продати з дисконтом у 50-70% від ринкової ціни, повідомляє “Радіо Свобода”.

У Німеччині обговорюється питання націоналізації дочок “Роснефти”. Німецькі чиновники розглядають і можливість конфіскації підприємств та їх продажу іноземному інвестору.

Російські експерти спрогнозували збільшення витрат нафтових компаній і відкладений ефект від санкцій. Рівень такого ефекту залежатиме від того, якою мірою Індія і Китай відмовляться від російської нафти, та успіхів у пошуку нових покупців.

Колишній радник президента України Олег Устенко вважає, що нових покупців в умовах дії санкцій США Росія не знайде. “Я не бачу варіантів, хто буде купувати їхню нафту. Китай, якщо навіть продовжить імпорт, його обсяг збільшувати не буде”, – сказав він у коментарі РБК-Україна.

Індія і Китай відмовляються від російської нафти

Китай та Індія залишаються найбільшими покупцями російської нафти. Після них йдуть Туреччина і Європейський союз. Що стосується Пекіна і Делі, то вже є сигнали про скорочення закупівель російської нафти. “Уже бачимо, що буде скорочення імпорту російської нафти Індією, Китаєм, і треба стежити, щоб не було обходу санкцій через треті країни”, – заявив днями Володимир Зеленський.

Китайські нафтопереробні компанії вже відмовляються від російських поставок, повідомляє Bloomberg. Йдеться не тільки про державні гіганти, такі як Sinopec і PetroChina Co, а й про дрібніші приватні НПЗ. Скорочення поставок відмічається від колишніх обсягів у 400 тис. барелів на добу.

Індійські компанії, зокрема й найбільші MRPL, Mittal Energy Ltd і Reliance Industries, у перші дні після оголошення про санкції США, теж тимчасово призупинили постачання нафти від “Лукойла” і “Роснефти”. Але останніми днями один з найбільших ГПЗ країни – Indian Oil Corp, відновив закупівлі нафти з поставками в грудні в інших російських компаній.

Перепродаж “Роснефтью” і “Лукойлом” нафти іншим російським компаніям, які не потрапили під санкції, є одним з інструментів обходу цих санкцій. Такий механізм працював і раніше. Він допомагав зберігати експортні потоки. Однак його ефективність залежатиме від рівня контролю над виконанням санкцій США.

До такого контролю долучиться й Україна, заявив Володимир Зеленський. Київ уважно слідкуватиме за спробами Росії обійти обмеження – зокрема через перепродаж або переведення активів у Європі на підставних осіб.

“Ми бачимо, яку суму буде Росія втрачати, якщо не буде, безумовно, зволікань, перенесення і так далі. Хтось може шукати можливості, як переписувати або продавати відповідно активи. Для нас дуже важливо, щоб активи, які є на території Європейського Союзу, не працювали. Будуть ті чи інші проблеми. Наші завдання – бачити це, виявляти, передавати нашим партнерам”, – заявив президент України.

За останні два тижні кількість контрактів на перевезення російської нафти в Індію і Китай знизилася майже на 20%, повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

“Американські санкції набудуть чинності тільки 20 листопада. Тобто, вони ще навіть не набули чинності, а вже перші результати є”, – заявив він.

Але все-таки очевидний негативний ефект від санкцій США для Росії проявиться не моментально. Дональд Трамп очікує його ближче до літа наступного року. “Подивимося через півроку”, – заявив він, коментуючи тему впливу санкцій на Росію.

На думку Олега Устенка, втрати Росії від нафтових обмежень США, якщо навіть вони будуть на максимальному прогнозованому рівні, не змусять Путіна припинити війну, але значно скоротять потенціал військової активності. “Я вважаю, що ступінь агресії в умовах нафтових санкцій США може зростати лише 12 місяців, а не два роки, як могло бути без них”, – сказав він РБК-Україна.

Водночас ризик зниження втрат Росії через перегляд, відтермінування або пом’якшення санкцій, як уже неодноразово було із санкціями США, наприклад, щодо Китаю, в Україні вважають малоймовірним. Зеленський назвав такий ризик “нульовим”. Київ, за його словами, розраховує на чітке партнерство зі США, оскільки саме Вашингтон став рушійною силою, що підштовхнула європейських союзників до введення “тотальних санкцій”, не тільки на нафту, а й на російський газ.

При підготовці матеріалу було використано інформацію Bloomberg, Reuters, “Радіо Свобода”, публічні коментарі чиновників та експертів для РБК-Україна.